Як відрізнити гігроцибе білосніжну від клітоцибе знебарвленого

Шапка гігроцибе білосніжної невелика — від 1 до 4 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона опукло-дзвоникувата, з віком розкривається до плоскої, нерідко з невеликим горбком та хвилястим, інколи розтрісканим краєм. Поверхня гладенька, у вологу погоду слизькувата, біла, кремова чи зі слабким вохристим відтінком у центрі. Чисте біле забарвлення й дало грибові назву.

Шапка 2-5 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає лійкоподібною з вгнутим центром і тонким хвилястим краєм. Колір білуватий, кремовий, з блідо-сірими або охристими плямами, у вологу погоду — з шовковистим блиском, у суху — крейдяно-білий. Поверхня гладенька, з ледь видимими радіальними прожилками.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки товсті, рідкі, воскові на дотик, помітно спускаються по ніжці (низхідні), білі чи кремові. Споровий порошок білий. Товсті воскові низхідні білі пластинки — типова родова ознака гігрофорових (воскових капелюшків).

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, низхідні по ніжці (характерна для роду Clitocybe ознака). Колір білуватий до кремового. Споровий порошок білий.

Ніжка тонка, біла, заввишки від 2 до 6 сантиметрів, циліндрична, нерідко звужена донизу, суха чи злегка слизька. Кільця та вольви немає. Поверхня гладенька. Ніжка крихка, як і вся будова гриба.

Ніжка 2-4 см заввишки, 0,3-0,8 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута. Колір білуватий до кремового, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня гладенька, без кільця. М'якуш ніжки щільний.

М'якоть біла, тонка, воскувата, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, без гіркоти, проте загалом невиразний. Через тонку м'якоть та дрібний розмір кулінарна цінність скромна, тож гриб радше доповнює кошик, ніж стає основою страви.

М'якуш тонкий, білий, водянистий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Має приємний борошнистий запах і м'який смак — і саме це додає підступності цьому виду: пахне і смакує "правильно", нічого не насторожує.

Запах слабкий, приємний чи майже невловимий, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на чисто-білу слизькувату шапку, товсті воскові низхідні пластинки та ріст групами на луках восени.

Слабкий борошнистий, приємний — типовий для багатьох Clitocybe. Це додає небезпеки: запах не настораживає. Ніколи не покладайтесь на запах при ідентифікації грибів цього розміру.