Аурикулярія вухоподібна чи Ексидія залозиста

Плодове тіло вухоподібне, чашоподібне або хвилясте, 2–10 см у поперечнику, прикріплене боком до субстрату. Внутрішня (нижня) поверхня — гладенька, темно-сірувато-фіолетова до коричневої. Зовнішня (верхня) — світліша, з дрібним повстистим опушенням. Молоде тіло желатинове і пружне, при висиханні стає твердим і темним, при намоканні відновлює форму і еластичність.

Плодові тіла драглисті й гумові, спершу у вигляді ґудзика чи приплюснутого кружечка, прикріпленого вузькою точкою, іноді з коротким ніжкоподібним основанням, потім дзигоподібні чи майже чашоподібні, зазвичай 1–5 см. Ростуть поодинці чи групами, іноді трохи зростаючись.

Колір темно-сірий, сірувато-бурий, згодом буро-чорний, майже чорний. Верхня поверхня нерівна, усіяна дрібними чорними горбиками чи шипиками.

Гіменіальний шар розташований на нижній (увігнутій) поверхні плодового тіла, гладенький або з ледь помітними хвилястими складками. Споровий порошок білий.

Спори утворюються на верхній горбкуватій поверхні. Нижній бік стерильний, оксамитовий, вкритий густими чорнуватими волосками.

Споровий порошок білий.

Ніжки немає або вона дуже коротка, бічна, у вигляді невеликого виступу при основі чаші. Тіло прикріплене безпосередньо до кори дерева або деревини.

Справжньої ніжки немає: гриб прикріплений до кори вузькою точкою чи коротким основанням.

М'якуш желатиновий, прозоро-коричневий, дуже еластичний у вологому стані — гнеться, не ламається. При висиханні зменшується у 5–10 разів за об'ємом і стає твердим, як шкіра. У холодильнику свіжий зберігається 2–3 дні.

М'якоть драглиста, від м'якої до досить щільної, водянисто-оливково-сіра чи сірувато-бура. У посуху гриб висихає на тонку чорну кірочку, а після дощу знову набухає.

Запах слабкий, нейтральний, без виразних нот. Смак прісний — гриб бере на себе аромат приправ і соусів.

Запах невиразний.