Аурикулярія вухоподібна чи Гуепінія гельвеловидна

Плодове тіло вухоподібне, чашоподібне або хвилясте, 2–10 см у поперечнику, прикріплене боком до субстрату. Внутрішня (нижня) поверхня — гладенька, темно-сірувато-фіолетова до коричневої. Зовнішня (верхня) — світліша, з дрібним повстистим опушенням. Молоде тіло желатинове і пружне, при висиханні стає твердим і темним, при намоканні відновлює форму і еластичність.

Справжньої шапки немає. Плодове тіло драглисте, пружне, лопатеве чи язикоподібне, нерідко скручене в ріжок або лійку, заввишки від 4 до 10 сантиметрів і завширшки до 10–17. Поверхня гладенька, матово-блискуча. Забарвлення яскраве — рожево-лососеве, абрикосове, червонувато-рожеве, рівномірне по всьому плодовому тілу. Драглиста консистенція та лососевий колір роблять гриб ні на що не схожим.

Гіменіальний шар розташований на нижній (увігнутій) поверхні плодового тіла, гладенький або з ледь помітними хвилястими складками. Споровий порошок білий.

Гіменофор гладенький, розташований на зовнішній (опуклій, нижній) поверхні плодового тіла; саме там утворюються спори. Пластинок, трубочок чи голок немає. Споровий порошок білуватий. Внутрішня (увігнута) поверхня дещо світліша й матова. Гладенький спороносний шар на драглистому тілі — типова риса аурикулярієвих грибів.

Ніжки немає або вона дуже коротка, бічна, у вигляді невеликого виступу при основі чаші. Тіло прикріплене безпосередньо до кори дерева або деревини.

Вираженої ніжки майже немає; плодове тіло звужується донизу в коротку ніжкоподібну основу, завдовжки до 5 сантиметрів, що нерідко вкрита білим повстистим міцелієм і прикріплюється до ґрунту чи прихованої деревини. Уся структура драглиста й пружна, у нижній частині щільніша, майже хрящувата.

М'якуш желатиновий, прозоро-коричневий, дуже еластичний у вологому стані — гнеться, не ламається. При висиханні зменшується у 5–10 разів за об'ємом і стає твердим, як шкіра. У холодильнику свіжий зберігається 2–3 дні.

М'якоть драглиста, пружна, напівпрозора, лососево-рожева, у верхній частині м'якша, у ніжці щільніша й майже хрящувата. На зрізі кольору не змінює. Смак прісний, водянистий, невиразний, без гіркоти. Завдяки пружній хрусткій текстурі плоть їдять навіть сирою у салатах; старі екземпляри стають жорсткими.

Запах слабкий, нейтральний, без виразних нот. Смак прісний — гриб бере на себе аромат приправ і соусів.

Запах слабкий, майже невловимий, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають за яскравим лососево-рожевим кольором, драглистою пружною плоттю та язикоподібно-лопатевою формою.