Ексидія залозистаExidia glandulosa

Ексидія залозиста (Exidia glandulosa) чорний драглистий гриб, що сидить окремими «ґудзиками» чи маленькими дзиґами на мертвих гілках, найчастіше дуба. Латинське glandulosa означає «вкрита залозками»: верх гриба всіяний крихітними чорними горбиками. У посуху він висихає на тонку чорну кірочку, а після дощу знову набухає й оживає. Англійською його називають «відьминим маслом». В українській Вікіпедії він записаний як «ексидія залізиста», але це помилковий переклад: glandulosa означає «залозиста», а не «залізиста».

Як упізнати ексидію залозисту? Свіжі плодові тіла драглисті й гумові, спершу у вигляді ґудзика чи приплюснутого кружечка, прикріпленого вузькою точкою, потім дзигоподібні, як перевернутий конус, чи майже чашоподібні, зазвичай 1–5 см, зрідка більші. Ростуть поодинці чи групами, іноді трохи зростаються. Колір темно-сірий, сірувато-бурий, потім буро-чорний, майже чорний. Верхня поверхня нерівна, усіяна дрібними чорними горбиками чи шипиками, а нижня оксамитова, вкрита густими чорнуватими волосками. Для драглистого гриба він досить щільний. Споровий порошок білий. У суху погоду гриб стає тонкою чорною кірочкою на деревині, яку легко не помітити.

Де росте ексидія залозиста? На відмерлих гілках листяних дерев, які ще висять на дереві чи щойно впали, найчастіше дуба, рідше бука, ліщини, граба, вільхи, ясена й інших порід. Вона одна з перших оселяється в гілках, що відмирають, і спричиняє білу гниль. Сухою кірочкою трапляється цілий рік, а найпомітніша драглистою з пізньої осені до весни, у відлиги й після дощів. В Україні звичайна в листяних лісах і парках, від Карпат і Полісся до Харківщини й Криму. До Червоної книги не внесена.

Чи їстівна ексидія залозиста? Ні, її не їдять: вона гумова, безсмакова й надто дрібна. Отруєнь нею ми не знайшли, але й про безпечність надійних даних немає.

З чим її можна сплутати? Найсхожіша булгарія забруднююча: теж чорна, гумова, дзигоподібна й росте на зрубаних дубах. Але її верх зовсім гладенький, боки повстисті темно-бурі, м'якоть вохристо-бура, а споровий порошок чорний, тож вона пачкає пальці. Аурикулярія вухоподібна схожа на вушко, буро-червона з фіолетовим відтінком, з тонкими прозорими лопатями, і росте переважно на бузині. Тремела звивиста, яку теж інколи називають «відьминим маслом», яскраво-жовта чи помаранчева й мозкоподібна. Поза каталогом найчастіше плутають з Exidia pithya (раніше E. nigricans): вона розпливається чорними мозкоподібними плямами до 30 см, і її нижній бік гладенький. Майже ідентичну Exidia truncata з шершавим, а не волохатим спідом у 2026 році виділили як окремий вид, і відрізнити її можна хіба під мікроскопом.