Булгарія забруднююча чи Ексидія залозиста

Плодові тіла 1,5–4 см у діаметрі, висота 1–4 см. Молоді — округлі, замкнуті, схожі на чорні ґудзики або краплі смоли. З віком розкриваються в неглибокі чаші або диски. Зовнішня поверхня темно-коричнева, шорстка; внутрішня (де лежить гіменій) — гладка, чорна, блискуча.

Плодові тіла драглисті й гумові, спершу у вигляді ґудзика чи приплюснутого кружечка, прикріпленого вузькою точкою, іноді з коротким ніжкоподібним основанням, потім дзигоподібні чи майже чашоподібні, зазвичай 1–5 см. Ростуть поодинці чи групами, іноді трохи зростаючись.

Колір темно-сірий, сірувато-бурий, згодом буро-чорний, майже чорний. Верхня поверхня нерівна, усіяна дрібними чорними горбиками чи шипиками.

Гладкий, у вигляді блискучої чорної верхньої поверхні чаші. Споровий порошок чорний — саме він і «бруднить» руки при контакті. Спори темно-коричневі, 12–14 × 6–7 мкм, гладкі.

Спори утворюються на верхній горбкуватій поверхні. Нижній бік стерильний, оксамитовий, вкритий густими чорнуватими волосками.

Споровий порошок білий.

Ніжка практично відсутня. Плодове тіло сидяче — кріпиться до субстрату широкою основою.

Справжньої ніжки немає: гриб прикріплений до кори вузькою точкою чи коротким основанням.

м'якоть гумоподібна, желатинова, чорно-коричнева. Не пружна, не ламка — швидше еластична. На розрізі не змінює кольору.

М'якоть драглиста, від м'якої до досить щільної, водянисто-оливково-сіра чи сірувато-бура. У посуху гриб висихає на тонку чорну кірочку, а після дощу знову набухає.

Без вираженого запаху. Смак невиражений, не пробуємо — гриб неїстівний.

Запах невиразний.