Як відрізнити мутинус собачий від дощовика несправжнього
Мутинус собачий і Дощовик несправжній зовні схожі, тому їх легко сплутати — але мутинус собачий неїстівний, а дощовик несправжній отруйний. Головна зовнішня відмінність — зміна м'якоті: у мутинуса собачого — не змінюється, у дощовика несправжнього — темніє. Гриби також різняться за такими ознаками: колір, запах. За найменшого сумніву гриб краще не брати.
Не впевнені? Визначити за фотоОзнаки поруч
| Характеристика | Мутинус собачий | Дощовик несправжній |
|---|---|---|
| Клас їстівності | Мутинус собачий: Неїстівний | Дощовик несправжній: Отруйний |
| Колір | Мутинус собачий: Оранжевий, Білий, Блідо-жовтий | Дощовик несправжній: Жовтий, Коричневий, Чорний |
| Смак | Мутинус собачий: — | Дощовик несправжній: Гіркий |
| Запах | Мутинус собачий: Неприємний | Дощовик несправжній: Хімічний |
| Зміна м'якоті | Мутинус собачий: Не змінюється | Дощовик несправжній: Темніє |
| Субстрат | Мутинус собачий: Ґрунт, Листяна підстилка, Мертва деревина | Дощовик несправжній: Ґрунт |
| Тип живлення | Мутинус собачий: Сапротроф | Дощовик несправжній: Мікоризоутворювач |
| Дерева-партнери | Мутинус собачий: — | Дощовик несправжній: Дуб, Бук, Береза |
Однакові в обох: сезон, призначення, розмір, як росте.
ОТРУЙНИЙ
Вживання спричиняє отруєння. Не збирайте без впевненої ідентифікації.
Несправжній дощовик отруйний, хоча токсин у ньому точно не встановлено. Окремих описів отруєнь саме цим видом ми не знайшли, але про рід відомо досить. У Франції з 2000 по 2022 рік зареєстрували 134 отруєння несправжніми дощовиками: переважно розлад травлення, іноді з порушеннями серця чи нервової системи, зрідка тяжкі. Після отруєння близьким видом (Scleroderma cepa) біль у животі, блювання, пронос і падіння тиску почалися приблизно за годину. В одному випадку з іншим видом (S. albidum) описано сповільнений пульс, порушення зору й шок.
Найкращий захист простий: розрізайте кожен дощовик навпіл. У справжнього м'якуш однорідно білий, як губка. У несправжнього шкірка товста й бородавчаста, а м'якуш щільний, фіолетово-чорний, іноді з білуватим центром, але все одно твердий.
Якщо гриб з'їли й з'явилися симптоми, телефонуйте 103 і збережіть залишки грибів для лікарів.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Коли і де трапляються разом
Разом: липень–жовтень
Сезони збігаються: липень–жовтень. У цей час обидва можуть трапитися в одному лісі. Спільні місця: листяний ліс, мішаний ліс, хвойний ліс.
Як виглядають
Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах
Шапка
Мутинус собачий
Окремої шапки немає. Верхня частина ніжки загострена, помаранчево-червона, дрібно горбкувата, і лише вершечок вкритий липким блискучим темно-оливковим слизом зі спорами. Коли мухи його з'їдають, кінчик стає яскраво-помаранчевим.
Дощовик несправжній
Плодове тіло кулясте або сплющене, 3-10 см у діаметрі, БЕЗ вираженого «стебла» (лежить на ґрунті). Колір: жовто-бурий, охряно-жовтий, з віком — темніший, бурий. шкірочка товста, тверда, як шкаралупа, з грубими виразними бородавками-лусочками. Це принципово відрізняє від тонкошкірих їстівних дощовиків. У зрілих верх розриваєтьс на нерівні шматки, оголюючи спорову масу.
Гіменофор
Мутинус собачий
Пластинок і трубочок немає: спори містяться в оливковому слизу на вершечку. Звичайного спорового порошку не буває, спори в масі блідо-жовті.
Дощовик несправжній
Гіменофор внутрішній (gleba). Молода глеба уже темно-фіолетово-чорна — це ключова діагностична ознака, відрізняє від білої глеби справжніх дощовиків. Часто з білими або сіруватими прожилками («мармуровий» візерунок). З віком стає темно-сіро-чорною порошкоподібною масою. Споровий порошок темно-фіолетово-чорний.
Ніжка
Мутинус собачий
Ніжка 6–15 см заввишки й близько 1 см завтовшки, циліндрична, порожниста, губчаста й ніздрювата, наче пінопласт, біла, блідо-жовта чи блідо-помаранчева, часто вигнута й крихка.
Біля основи лишається білий мішечок (вольва) від яйця з білими тяжами грибниці. Молодий гриб схожий на біле чи жовтувате яйце 2–3 см, напівзаглиблене в підстилку.
Дощовик несправжній
Окремої ніжки нема. Плодове тіло прикріплене до ґрунту через короткий пучок білих ризоморфів. На відміну від справжніх дощовиків — немає вираженого «стебла-підставки».
М'якоть
Мутинус собачий
Стінки ніжки губчасті, як пінопласт, білуваті чи блідо-помаранчеві. У яйці під шкіркою прозорий драглистий шар.
Дощовик несправжній
м'якуш уже у молодому віці темно-фіолетово-чорний або сіро-чорний, інколи з тонкими білими прожилками (мармурово). На зрізі цей колір однозначний — це ознака отрути. У справжніх їстівних дощовиків молодий м'якуш однорідно білий.
Запах
Мутинус собачий
Запах неприємний, падальний, але значно слабший, ніж у веселки звичайної.
Дощовик несправжній
хімічний, неприємний, інколи з відтінком гуми або фенолу — характерна ознака на відміну від приємного грибного запаху їстівних дощовиків. Смак не куштувати.
Схожі порівняння
Джерела · 18
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine
- [7]Species Fungorum
- [8]Wikipedia (English)
- [9]Википедия (русская)
- [10]Червона книга України: Мутин собачий Mutinus caninus
- [11]First Nature: Mutinus caninus, Dog Stinkhorn
- [12]First Nature: Phallus impudicus, Stinkhorn
- [13]Wild Food UK: Dog Stinkhorn
- [14]Kuo M., MushroomExpert: Stinkhorns
- [15]Kuo M., MushroomExpert: Mutinus ravenelii
- [16]Wikipedia (de): Gemeine Hundsrute
- [17]Wikigrib: Мутинус собачий
- [18]GBIF: знахідки Mutinus caninus в Україні