Веселка звичайна чи Мутинус собачий

У стадії яйця — біла або кремова сферична куля 4-6 см, з товстою слизькою оболонкою. У дозрілому грибі — дзвоникоподібна шапка 3-5 см висотою, вкрита темно-оливковою або зеленувато-коричневою слизовою глебою з комірчастою структурою.

Окремої шапки немає. Верхня частина ніжки загострена, помаранчево-червона, дрібно горбкувата, і лише вершечок вкритий липким блискучим темно-оливковим слизом зі спорами. Коли мухи його з'їдають, кінчик стає яскраво-помаранчевим.

Гіменофор представлений слизовою глебою на поверхні шапки. Спори дрібні, переносять їх мухи, яких приваблює потужний запах падла — це спеціалізований механізм диспергування веселкових.

Пластинок і трубочок немає: спори містяться в оливковому слизу на вершечку. Звичайного спорового порошку не буває, спори в масі блідо-жовті.

Ніжка 12-22 см заввишки, 2-4 см у товщину, біла або кремова, циліндрична, всередині порожниста. Поверхня губчаста, ніжна, ламка. Виростає з яйця за 2-4 години — це один з найшвидших темпів росту серед грибів.

Ніжка 6–15 см заввишки й близько 1 см завтовшки, циліндрична, порожниста, губчаста й ніздрювата, наче пінопласт, біла, блідо-жовта чи блідо-помаранчева, часто вигнута й крихка.

Біля основи лишається білий мішечок (вольва) від яйця з білими тяжами грибниці. Молодий гриб схожий на біле чи жовтувате яйце 2–3 см, напівзаглиблене в підстилку.

У стадії яйця — біла з зеленуватим желатиновим шаром під оболонкою, пружна, з ніжним смаком. У дозрілому грибі — губчаста, ламка, біла. На розрізі кольору не змінює.

Стінки ніжки губчасті, як пінопласт, білуваті чи блідо-помаранчеві. У яйці під шкіркою прозорий драглистий шар.

У молодому яйці — слабкий, ледь грибний, з відтінком редиски. У дозрілому грибі — надзвичайно сильний, неприємний, нагадує падло або гниюче м'ясо. Запах розноситься повітрям на десятки метрів і приваблює мух, що поширюють спори.

Запах неприємний, падальний, але значно слабший, ніж у веселки звичайної.