Гігроцибе лучна чи Лисичка несправжня

Шапка 2–8 см у діаметрі, у великих грибів до 10–12 см. Спершу опукла, потім розпростерта, часто з широким горбиком або злегка вдавленою серединою, край тонкий. Поверхня суха, матова, гладенька або з ледь помітними притиснутими волоконцями, у вологу погоду трохи слизька, з віком може розтріскуватися.

Колір блідо-лососевий, абрикосовий, помаранчево-бежевий чи буро-помаранчевий, з віком вицвітає до світло-бежевого. Зрідка трапляється цілком біла форма.

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла з підгорнутим краєм, з часом стає лійкоподібною з тонким хвилястим краєм. Колір яскраво-помаранчевий, цеглавий, у молодого гриба інтенсивніший (помаранчевий до помаранчево-червоного), у старого — світліший до жовто-охристого. Поверхня шкірочки бархатисто-замшева, з ледь видимими дрібними лусочками, особливо у центрі. У вологу погоду — злегка матова, не липка.

Пластинки товсті, широкі, далеко розставлені, на дотик воскові, помітно низбіжні, часто збігають на ніжку більш ніж на сантиметр. Між ними багато коротких пластинок, у старих грибів з'являються перемички. Колір спершу білуватий чи кремовий, згодом як у шапки.

Споровий порошок білий. Саме такі пластинки, товсті, рідкі й низбіжні, найкраще відрізняють гриб від двійників.

Пластинчастий гіменофор — справжні часті пластинки (не гіменофорні складки, як у справжньої лисички). Пластинки тонкі, низхідні по ніжці, багато разів роздвоюються, але поперечних перетинок, як у справжньої лисички, не мають. Колір помаранчево-жовтий, у тон з шапкою. Споровий порошок білий до блідо-жовтого. Принципова ознака для відрізнення від справжньої лисички: якщо є чіткі тонкі пластинки — це лисичка несправжня.

Ніжка 3–8 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, міцна, суцільна, з віком порожниста, донизу звужена. Біла чи кремова, вгорі з відтінком шапки, завжди світліша за неї. Кільця й піхви немає.

Ніжка 2-6 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, циліндрична, часто вигнута, у нижній частині злегка потовщена. Колір помаранчево-жовтий, у тон з шапкою. Поверхня гладенька, без кільця. М'якуш ніжки м'який і тонкий, не такий щільний і пружний, як у справжньої лисички.

М'якоть у шапці товста, білувата, блідо-помаранчева чи рожевувато-бежева, на розрізі колір не змінює.

М'якуш тонкий, водянистий, жовто-кремовий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Без виражених запахів. У старого — кислуватий присмак.

Запах і смак невиразні. Борошнистого запаху немає, на відміну від гігрофора дібровного.

Слабкий нейтральний грибний, без характерного фруктово-абрикосового аромату справжньої лисички. Це додаткова підказка, а не головна ознака: абрикосовий запах справжньої лисички слабкий, тож дивіться насамперед на пластинки.