Гігроцибе матово-червона чи Гігроцибе пуніцея

Шапка 1-3 см, спочатку напівсферична, потім випукло-розпростерта, інколи з невеликим горбком. Колір яскраво-червоний, кіноварно-червоний, з віком може помаранчевіти. Поверхня матова, дрібно-лускувата або зернисто-шерохувата — це характерна ознака виду. У вологу погоду злегка волога, але не слизька.

Шапка 3–10 см, зрідка до 15 см. Спершу дзвоникова чи конічно-куполоподібна, потім опукла чи з широким горбком, наостанок розпластана, край нерівний, у старих грибів хвилястий.

Колір темний, криваво-червоний, часто з вузьким жовтуватим краєм. Поверхня гладенька, у вологу погоду жирна чи слизька, у молодих іноді з білуватим нальотом. З віком шапка блякне плямами, переважно від центру, до жовтувато-бежевої.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, товсті, восковисті, прикріплені або злегка низхідні. Колір помаранчево-жовтий до червонуватого. Споровий порошок білий.

Пластинки товсті, воскові, досить рідкі, вузько прирослі чи майже вільні, біля основи часто з'єднані перемичками. Колір жовтий, помаранчевий чи червонуватий.

Споровий порошок білий.

Ніжка 2-5 см заввишки, 0,2-0,4 см у товщину, тонка, циліндрична, порожня. Колір помаранчево-червоний або помаранчево-жовтий, до основи — світліший. Поверхня суха, гладенька. Кільця немає.

Ніжка 5–12 см заввишки й 1–2 см завтовшки, міцна, суха, грубо волокниста й поздовжньо смугаста. Вгорі жовта з червоним нальотом, нижче помаранчева, в основі біла. Кільця немає.

Саме волокниста смугаста ніжка найкраще відрізняє її від гігроцибе багряної з гладенькою ніжкою.

м'якуш тонкий, ламкий, помаранчевуватий. На зрізі кольору не змінює. Кулінарної цінності не має.

М'якоть воскова, досить щільна, на зрізі не змінює колір і не чорніє.

Без виразного запаху. Смак м'який, без особливостей.

Запах невиразний.