Глива рожева чи Родотус пальчастий

Шапка гливи рожевої невелика — від 2 до 6, зрідка до 10 сантиметрів у діаметрі. Форма її віялоподібна, язикоподібна чи лопатева, з тонким, нерідко хвилястим краєм. Поверхня гладенька чи ледь оксамитова, суха, матова. Забарвлення — головна окраса виду: яскраво-рожеве, кораловe чи лососеве у молодих грибів, що з віком блякне до блідо-рожевого й кремового. Грибочки зростаються щільними ярусними пучками.

Шапка 3–8 см у діаметрі, зрідка до 10 см. Спершу майже куляста, потім опукла з підгорнутим краєм, наостанок майже пласка. Колір у молодих рожевий, далі персиковий, лососевий, абрикосово-помаранчевий до рожево-червоного.

Поверхня драглиста, липка й пружна, вкрита сіткою світліших жилок і ямок. Сітка найчіткіша на свіжих молодих шапках, а на старих чи пізніх може майже зникати, і шапка стає гладенькою. Шкірка повністю знімається.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рожеві чи рожево-кремові, у тон шапки, доволі часті, помітно спускаються по короткій ніжці або збігають до місця прикріплення. Споровий порошок блідо-рожевий чи бузковий. Рожеві низхідні пластинки роблять цей вид легко впізнаваним серед гльов.

Пластинки прирослі чи майже вільні, рожевуваті, світліші за шапку, з віком лососево-рожеві, з багатьма короткими пластинками між ними.

Споровий порошок блідо-рожевий чи кремовий.

Ніжка коротка або майже непомітна, зазвичай бічна чи ексцентрична, рожево-білувата, нерідко кілька грибів зростаються спільною основою в один пучок. Поверхня гладенька. Кільця та вольви немає. М'якоть ніжки жорсткіша за шапку, тож у їжу беруть переважно шапки.

Ніжка коротка, 1–5 см завдовжки й 0,5–1,5 см завтовшки, часто вигнута й зміщена вбік, біла чи рожевувата, вкрита білими волоконцями, біля основи трохи потовщена. Кільця немає.

На молодих грибах ніжка «плаче»: на ній виступають помаранчеві чи червоні краплі.

М'якоть тонка, ніжна, рожевувата чи білувата, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, що при підсмажуванні декому нагадує бекон чи морепродукти. Через тонкість для столу обирають молоді шапки. Під час готування яскравий рожевий колір майже зникає.

М'якоть пружна, гумово-драглиста під шкіркою, білувата чи блідо-рожева, на зрізі колір не змінює.

Запах приємний, грибний, у свіжих грибів дещо солодкуватий. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають насамперед за яскравим рожево-кораловим кольором шапок, ростом щільними пучками на листяній деревині та рожевими низхідними пластинками.

Запах слабкий: дехто чує ледь фруктову, абрикосову нотку, а дехто не чує нічого. Смак гіркий.