Гнойовик чорнильний чи Гнойовик звичайний

Шапка спочатку яйцеподібна або дзвоникоподібна, заввишки 4-8 см, шириною 3-7 см. З віком розкривається. Колір сірий, сіро-коричневий, інколи з оливковим відтінком, у центрі темніший. Поверхня з характерними радіальними ребрами-борознами і дрібними лусочками у центрі. У старих чорніє і розпливається.

Шапка гнойовика звичайного невелика — від 1 до 5 сантиметрів заввишки, спершу яйцеподібно-овальна чи дзвоникувата, з віком розкривається й по краю розпливається на чорнильну рідину. Поверхня сіра, попелясто-сіра, нерідко вкрита дрібними білуватими лусочками чи борошнистим нальотом — рештками покривала. Замолоду шапка світліша, з дозріванням сіріє й чорніє від країв. Уся вона тонка, складчасто-смугаста.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки дуже густі, тонкі, вільні. Колір: молоді — білі, далі сіріють, рожевіють, потім чорніють і автолізують. Споровий порошок чорний.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки вільні, дуже часті, спершу білуваті, потім швидко чорніють і розпливаються разом із краєм шапки на чорнильну рідину (автоліз). Споровий порошок чорний. Швидке самоперетравлення пластинок на чорнило — характерна риса всіх гнойовиків-чорнильників.

Ніжка 8-15 см заввишки, 0,5-1,5 см у товщину, циліндрична, біла, гладенька, всередині порожня. Кільця явного немає — може бути тонке кільцеподібне потовщення біля основи. Поверхня гладка або з ледь помітним пушком.

Ніжка тонка, порожниста, біла чи білувато-сіра, заввишки до 10 сантиметрів, гладенька, нерідко з ледь потовщеною основою. Кільця зазвичай немає або лишається тільки слід від покривала. Вольви немає. Ніжка крихка й тонка, типова для дрібних гнойовиків.

м'якуш у шапці тонкий, білий до сіруватого. У старих швидко чорніє і автолізує. На зрізі молодого — кольору майже не змінює.

М'якоть украй тонка, сірувата чи білувата, без особливого смаку. Через швидкий автоліз вона існує недовго: уже за кілька годин після зрілості плодове тіло розпливається. Саме тому в їжу годяться лише зовсім молоді нерозкриті екземпляри, та й ті кулінарної цінності майже не мають.

Слабкий приємний грибний запах. Смак м'який, без особливих ознак.

Запах слабкий, невиразний, грибний чи трохи затхлий. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають за сірою складчастою шапкою, що розпливається на чорнило, чорними пластинками та ростом на гної, компості й удобреному ґрунті.