Груздь справжній чи Вовнянка

Шапка 8–20 см у діаметрі, у молодих грибів опукла або плоска, потім лійкоподібна. Поверхня гладка або злегка в'язка, біла або кремово-біла, може мати жовтуваті концентричні зони. Край підгорнутий, пухнастий, з білими волосками по краю — характерна ознака виду.

Шапка 4-12 см, спочатку опукла з прогнутим центром, потім воронкоподібна. Колір рожевий, цегляно-рожевий до цегляно-червоного, з чіткими концентричними темнішими зонами. Край шапки підвернутий донизу, з характерним пухнастим (опушеним) краєм — звідси назва «вовнянка».

Пластинки часті, вузькі, спадні по ніжці, білі або кремові. При пошкодженні виділяють рясний білий молочний сік, що не змінює кольору на повітрі (на відміну від деяких споріднених видів). Гіркий сік — підстава для обов'язкового вимочування.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір білуватий або з рожевим відтінком, з віком стає кремовим. Споровий порошок кремово-білий.

Ніжка 3–7 см заввишки, 2–4 см завтовшки, щільна, суцільна (у старих грибів порожниста), циліндрична або звужена донизу. Колір білий або злегка жовтуватий, гладка. Кільця і вольви немає.

Ніжка 4-6 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, всередині порожниста. Колір такий самий, як шапка, або трохи світліший. Поверхня гладка, без кільця, без вольви.

М'якоть щільна, крихка, біла. При пошкодженні рясно виділяє білий гострий молочний сік із дуже їдким смаком. Після правильного вимочування або соління їдкість зникає повністю.

м'якоть біла, щільна, при пошкодженні виділяє рясне біле молочко. Молочко на повітрі не змінює кольору. На зрізі сама м'якоть теж не темніє і не жовтіє.

Запах свіжий, приємний, злегка фруктовий або з нотами свіжого борошна. Характерний «груздевий» аромат, відомий кожному, хто займався засолюванням — ненав'язливий і приємний навіть у сирому вигляді.

Слабкий грибний запах, ледь смолистий. Смак сирої м'якоті пекучий, гострий, з перцевими нотами. Сирим не пробувати — викликає пухирі на язиці.