Хрящ-молочник запашнийLactarius glyciosmus
Також відомий як: Хрящ-молочник духмяний, Хрящ-молочник ароматний, Груздь запашний
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Умовно їстівний
- Сезон
- Серп. — Лист.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Фіолетовий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Лист.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Фіолетовий, Сірий, Коричневий
- Форма шапки: Угнута
- Запах: Приємний
Опис
Хрящ-молочник запашний — дрібний сірувато-ліловий молочник з абсолютно унікальною ознакою: запах свіжого кокоса. Достатньо розламати шапку — і відчувається виразний кокосовий аромат, як від кокосової стружки. Жоден інший молочник в Україні не має такого запаху, тому діагностика практично однозначна.
Це умовно-їстівний гриб, хоча багато довідників називають його «низькоякісним» через невелику плодоношу і не дуже виразний смак. Молочко в нього слабко-їдке (не пекуче, але злегка гірчить), тому теоретично можна вживати після короткого відварювання. Але через малий розмір і кокосовий аромат у засолі (який не всім подобається) збирати його масово зазвичай не варто — простіше пройти повз. Деякі грибники додають його у засіл рижиків як ароматичну добавку.
В Україні росте по всій лісовій зоні там, де є берези. Особливо численний на Поліссі, в Карпатах і на Прикарпатті. Любить вологі березові ліси, мохові «коврики», узлісся. Сезон серпень-листопад, плодоношення невелике — кілька грибів на ділянці, рідко зустрічається групами.
Шапка
Шапка 2-5 (рідко до 7) см, спочатку опукла з невеликим горбочком у центрі, потім розпростерта і нарешті з прогнутим центром. Колір сірувато-ліловий, лілово-коричневий до тілесно-сірого, з віком тьмяніє. Поверхня суха, тонко-волокниста або борошниста, без виражених зон. Край шапки рівний, у молодих злегка підвернутий.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-кремовий, з рожевим або охряним відтінком, з віком темнішає. При пошкодженні виділяють слабке біле молочко. Споровий порошок кремовий.
Ніжка
Ніжка 3-6 см заввишки, 0,4-0,8 см у товщину, тонка, циліндрична, у дорослих порожниста. Колір блідіший за шапку — світло-ліловий або тілесний. Поверхня гладка, без кільця, без вольви.
М'якоть
М'якоть ніжна, тонка, білувата з ліловим відтінком, у ніжці водяниста. При пошкодженні виділяє слабке біле молочко, яке на повітрі не змінює кольору. На зрізі м'якоть теж не темніє.
Запах
Виразний запах свіжого кокоса — це головна діагностика. Особливо відчувається при підсиханні гриба або при розламуванні шапки. Смак сирої м'якоті — слабко-гіркуватий, не пекучий, але неприємний.
›Наукові синоніми (3)
Agaricus glyciosmus Fr., Observationes mycologicae 2: 194 (1818), Galorrheus glyciosmus (Fr.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 129 (1871), Lactifluus glyciosmus (Fr.) Kuntze, Revisio generum plantarum 3: 856 (1891)
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Груздь справжній
Lactarius resimus
Рижик лососевий
Lactarius salmonicolor
Рижик справжній
Lactarius deliciosus
Рижик ялиновий
Lactarius deterrimus
Хрящ-молочник гірчак
Lactarius rufus
Хрящ-молочник груповий
Lactarius insulsus
Хрящ-молочник золотисто-жовтий
Lactarius chrysorrheus
Хрящ-молочник камфорний
Lactarius camphoratus
Часті запитання
Чи можна його їсти?
Так, після короткого відварювання (10-15 хвилин з виливанням відвару) — придатний для засолу або як ароматична добавка до інших грибів. Сам по собі дрібний, тому масово його не збирають. Сирим неїстівний — викликає легкий гастроентерит через слабко-їдке молочко.
Чи може кокосовий запах бути ознакою отрути?
Ні. Запах кокоса в L. glyciosmus — природна особливість виду, безпечна. Він пов'язаний з летким сесквітерпеном, що утворюється при підсиханні. Більше того — це найкраща діагностична ознака гриба, бо інших схожих кокосових молочників в Україні нема.
Де він росте?
Тільки під березами — це облігатний мікоризний партнер берези. Зростає у березових і мішаних з березою лісах, на узліссях, у мохових ділянках, на вологих ґрунтах. Особливо численний у Поліссі та Карпатах. Без берези не зустрічається.
У яких регіонах України?
Полісся, Карпати, Прикарпаття, західний лісостеп — скрізь, де ростуть берези. Численність нерівна: у вологий рік може бути багато, у сухий — майже не з'являється. У степу і Криму трапляється рідко, тільки в штучних березових посадках.
Коли його шукати?
Серпень-листопад. Пік — вересень-жовтень. Один з найпізніших осінніх молочників, витриманий до перших заморозків. Часто зустрічається тоді, коли вже мало інших грибів.
З чим його плутають?
З молочником клейким (Lactarius helvus) — той більший, з виразним запахом сухої трави або цикорію, а не кокоса. З молочником сіро-ліловим (L. vietus) — той більший, з ламким сіро-зеленим молочком, що чорніє на повітрі. Кокосовий запах — однозначний маркер L. glyciosmus.
Чи має небезпечних двійників?
Серйозних отруйних двійників немає. Найбільший ризик — переплутати з L. helvus (молочник клейкий), який підозрюваний у вмісті мускарину і викликає триваліші гастроентерити. Запах все вирішує: кокос → glyciosmus, цикорій/трава → helvus. Якщо запах нейтральний — це теж не glyciosmus.
Як точно визначити L. glyciosmus?
Три ознаки разом: 1) дрібна сіро-лілова шапка без зон; 2) виразний запах кокоса; 3) росте під березою. Якщо всі три збіглись — це він. Кокосовий запах краще відчувається, якщо потримати гриб у долоні кілька хвилин або трохи підсушити.
Хрящ-молочник запашний їстівний чи отруйний?
Хрящ-молочник запашний: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у хряща-молочника запашного?
Яка ніжка у хряща-молочника запашного?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine