MycoNote
Хрящ-молочник оливково-чорний (Lactarius turpis)
Фото: George Chernilevsky · CC0 · джерело
Неїстівний

Хрящ-молочник оливково-чорнийLactarius turpis

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Неїстівний
Сезон
Серп. — Лист.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Оливковий
Розмір
Великий (понад 15 см)
Запах
Без запаху
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Лист.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Оливковий, Чорний, Темно-коричневий
  • Форма шапки: Воронкоподібна
  • Запах: Без запаху

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – листопад

Опис

Хрящ-молочник оливково-чорний (Lactarius turpis, у народі — «чорнушка», «дунька», «варушка») — масивний темно-оливковий до майже чорного молочник з підвернутим пухнастим краєм і пекучим білим молочком. Традиційно у Східній і Північній Європі його активно солили — за щільну м'якоть і насичений «груздьовий» смак після засолу. У старих російських і українських атласах він проходив як умовно-їстівний.

Але з 1990-х років у плодових тілах L. turpis виявили некаторин — речовину з доведеною мутагенною (генотоксичною) дією в лабораторних тестах на бактеріях і клітинах ссавців. На цьому тлі сучасні європейські і північноамериканські довідники переводять його в категорію неїстівних, не рекомендованих для регулярного вживання. У Фінляндії й Швеції він офіційно знято з кулінарного списку. Гострих отруєнь чорнушка не викликає (її масово їли століттями без миттєвих наслідків), але хронічна експозиція до мутагенів — серйозний ризик, який кращє не брати.

В Україні росте по всій лісовій зоні, дуже численний у вологих березових і мішаних лісах Полісся, Карпат, Прикарпаття. Сезон серпень-листопад, плодоносить масово і пізно, часто до перших заморозків.

Шапка

Шапка 6-15 (до 20) см — великий і м'ясистий молочник. Спочатку опукла з підвернутим пухнастим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна з прогнутим центром. Колір темно-оливковий, оливково-чорний, бурувато-чорний, у молодих з жовто-зеленим відтінком, у старих майже чорний. Поверхня у вологу погоду сильно липка, слизька, у суху — лоснита, з концентричними темнішими зонами. Край шапки густо опушений у молодих.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-жовтий до кремового, з віком набуває темно-оливкового відтінку. При пошкодженні темніють до бурого або чорного — це характерна реакція. Виділяють біле молочко. Споровий порошок кремовий.

Ніжка

Ніжка 3-8 см заввишки, 1-3 см у товщину, циліндрична або потовщена донизу, щільна в молодих, у дорослих часто з порожнинами. Колір блідіший за шапку — оливково-жовтий до бруднувато-оливкового, часто з характерними темними «сцеробулами» (вдавленими ямочками). Поверхня також липка у вологу погоду, без кільця і вольви.

М'якоть

М'якоть білувата до жовтуватої, щільна, на зрізі поступово темніє до сіро-коричневого. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі не змінює кольору, але залишає темні плями на тканинах гриба. Реакція з лугами (KOH) — фіолетово-чорна, що теж є діагностичною ознакою.

Запах

Запах слабкий, нейтральний, ледь смолистий. Старі екземпляри можуть пахнути брудно, землисто. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гіркий, гострий. Сирим не пробувати.

Наукові синоніми (3)

Agaricus turpis Weinm., Syll. Plant. Novarum: 85 (1828), Galorrheus turpis (Weinm.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 125 (1871), Lactifluus turpis (Weinm.) Kuntze, Revisio generum plantarum 3 (2): 857 (1891)

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи можна його їсти?

Сучасні європейські і північноамериканські довідники одностайні: не рекомендується. У плодових тілах виявлено некаторин — речовину з доведеною мутагенною дією. Хоча гострого отруєння він не викликає, регулярне споживання — це хронічний ризик. У Фінляндії і Швеції офіційно знято з кулінарного списку.

Але в селах його ж засолюють вже сто років?

Так, традиція засолу чорнушки в Україні, Білорусі, Росії і північних країнах існує століттями. Гострих отруєнь масових не було, тому традиція й закріпилась. Але «гострих» — не означає «безпечних»: некаторин діє на клітинному рівні, ефект кумулятивний, дані сучасних досліджень з'явились тільки у 1990-х. Старі довідники просто не знали про це.

А якщо вже засолили — що робити?

Не пускати в раціон як регулярну страву. Одноразово з'їсти невелику порцію — нічого критичного не станеться, гострих симптомів не буде. Але робити чорнушку основним грибом сезону, споживати щотижня — погана ідея. Кращі альтернативи: рижик, груздь справжній, вовнянка.

Де він росте?

Тільки під березами — облігатний мікоризний партнер берези. Зростає у вологих березових і березово-соснових лісах, на узліссях, у мохистих ділянках, на торфових ґрунтах. У чисто хвойних або листяних без берези не зустрічається.

У яких регіонах України?

По всій лісовій зоні де є берези — особливо численний у Поліссі (Чернігівська, Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська області), Карпатах, Прикарпатті, північному лісостепу. У степу — тільки в штучних березових посадках. Один з найчисленніших осінніх молочників в Україні.

Коли його шукати?

Серпень-листопад. Один з найпізніших молочників — пік плодоношення припадає на жовтень, витриманий до перших серйозних заморозків. У теплу осінь може йти до середини листопада, коли інших грибів уже мало.

Як його впізнати?

Дуже впізнаваний: великий розмір, темно-оливкова до майже чорної шапка, дуже липка у вологу погоду, пухнастий підвернутий край у молодих, пекуче біле молочко, ріст під березою. Реакція з гідроксидом калію (KOH) на шапці — фіолетово-чорна. Сплутати з чимось іншим важко.

З чим його плутають?

З молочником темним (Lactarius picinus) — той темно-каштановий, без оливкового відтінку, росте під смерекою. З молочником пахучим (L. fuliginosus) — той без липкості і з білим молочком, що жовтіє. З вовнянкою — та рожева, не темна. Темна слизька шапка під березою + пухнастий край = чорнушка.

Хрящ-молочник оливково-чорний їстівний чи отруйний?
Хрящ-молочник оливково-чорний — неїстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Хрящ-молочник оливково-чорний: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у хряща-молочника оливково-чорного — пластинчастий.
Яка шапка у хряща-молочника оливково-чорного?
Шапка 6-15 (до 20) см — великий і м'ясистий молочник. Спочатку опукла з підвернутим пухнастим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна з прогнутим центром.
Яка ніжка у хряща-молочника оливково-чорного?
Ніжка 3-8 см заввишки, 1-3 см у товщину, циліндрична або потовщена донизу, щільна в молодих, у дорослих часто з порожнинами.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine