Як відрізнити хрящ-молочник липкий від хряща-молочника неїстівного

Шапка 4-10 см, спочатку опукла з підвернутим краєм, потім розпростерта і з прогнутим центром. Колір сірувато-оливковий, оливково-коричневий, з темнішими концентричними зонами або плямами. Поверхня дуже липка, слизька у вологу погоду — це найхарактерніша ознака. У суху погоду — лоснита, гладка. Край шапки рівний, у молодих злегка підвернутий.

Шапка 6-15 (до 20) см — великий молочник. Спочатку опукла, потім розпростерта і з прогнутим центром, у дорослих часто з невеликим горбочком. Колір бежево-коричневий, тілесно-охряний, бурувато-сірий, з віком тьмяніє. Поверхня суха, тонко-зерниста або борошниста, без виражених концентричних зон.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні. Колір білуватий до кремово-сірого, при пошкодженні виділяють біле молочко, місця пошкоджень сіріють або зеленіють. Споровий порошок кремовий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-кремовий до кремово-вохряного, з віком темнішає. При пошкодженні виділяють водянисте, прозоро-біле або сироваткове молочко в малій кількості — це особлива риса виду, не густе і не рясне.

Ніжка 3-6 см заввишки, 1-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір блідіший за шапку — сіро-оливковий або кремово-сірий. Поверхня також злегка липка у вологу погоду, без кільця і вольви.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір як у шапки або трохи світліший — бежевий, тілесний. Поверхня суха, тонко-волокниста, без кільця і вольви.

М'якоть білувата до сірувато-зеленої, щільна, не водяниста. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі поступово сіріє або зеленіє, а на пластинках залишає темно-сірі плями. На зрізі сама м'якоть теж поступово сіріє.

М'якоть блідо-кремова, водяниста, тонка для такого великого гриба, при підсиханні стає крихкою. Молочко водянисто-сироваткове, в малій кількості, на повітрі не змінює кольору. На зрізі м'якоть не темніє виразно.

Запах слабкий, нейтральний, ледь смолистий. У старих екземплярів може з'являтись запах плісняви. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гострий, перцевий. Сирим не пробувати.

Дуже сильний характерний запах сухої трави, цикорію, паленого цукру або навіть кленового сиропу — особливо виразний при підсиханні. Це найхарактерніша діагностична ознака. Парадокс: запах привабливий, але це сигнал ризику, не «їстівності». Смак сирої м'якоті — гіркуватий з ледь пекучим присмаком.