Хрящ-молочник липкий чи Хрящ-молочник звивистий

Шапка 4-10 см, спочатку опукла з підвернутим краєм, потім розпростерта і з прогнутим центром. Колір сірувато-оливковий, оливково-коричневий, з темнішими концентричними зонами або плямами. Поверхня дуже липка, слизька у вологу погоду — це найхарактерніша ознака. У суху погоду — лоснита, гладка. Край шапки рівний, у молодих злегка підвернутий.

Шапка 5–10 см, зрідка до 15 см. Спершу опукла з підгорнутим краєм, потім розпрямляється, западає в центрі й стає лійкою, часом з невеликим горбиком посередині. Край хвилястий, лопатевий, наче вигнутий.

Колір сірий, свинцево-сірий, лілувато-сірий, рожевувато-сірий чи буро-сірий, у старих грибів охристий або бежевий. Кільцеві зони ледь помітні або їх немає, іноді ближче до краю видно темніші кола. Поверхня гладенька, суха й матова, зрідка дрібно потріскана. У дощ шапка трохи липне, але слизькою не буває.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні. Колір білуватий до кремово-сірого, при пошкодженні виділяють біле молочко, місця пошкоджень сіріють або зеленіють. Споровий порошок кремовий.

Пластинки рідкі, як для молочника, товсті й ламкі, прирослі або трохи збігають на ніжку, часто хвилясті, біля ніжки іноді розгалужуються. Спершу вони кремові чи блідо-жовті, з віком вохристі.

На краях пластинок часто видно краплі білого молочка. Відбиток спор кремовий чи жовтуватий.

Ніжка 3-6 см заввишки, 1-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір блідіший за шапку — сіро-оливковий або кремово-сірий. Поверхня також злегка липка у вологу погоду, без кільця і вольви.

Ніжка коротка й товста: 3–8 см заввишки, 1–3 см завтовшки. Циліндрична або звужена донизу, спершу щільна, потім порожниста, іноді з поздовжніми борозенками.

Колір як у шапки або світліший: білувато-кремовий, лілувато-сірий, біля основи часом з вохристими плямами. Кільця й піхви немає.

М'якоть білувата до сірувато-зеленої, щільна, не водяниста. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі поступово сіріє або зеленіє, а на пластинках залишає темно-сірі плями. На зрізі сама м'якоть теж поступово сіріє.

М'якоть біла чи кремова, щільна, у шапці товста, на зламі колір не змінює. Молочко біле, рясне, на повітрі лишається білим. Смак м'якоті й молочка дуже пекучий, гіркуватий.

Запах слабкий, нейтральний, ледь смолистий. У старих екземплярів може з'являтись запах плісняви. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гострий, перцевий. Сирим не пробувати.

Запах слабкий, фруктовий, трохи кислуватий. Різкого запаху любистку, як у хрящ-молочника неїстівного, чи кокосу, як у хрящ-молочника запашного, у серушки немає.