ДАНІ НЕ ПЕРЕВІРЕНІ ЕКСПЕРТОМ. Використовуйте на свій страх і ризик.
Хрящ-молочник звивистийLactarius flexuosus
Інші назви: Серушка, Сірушка
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Сірий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
✓ Умовно їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Хрящ-молочник неїстівний (отруйний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Сірий, Фіолетовий, Рожевий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла, Угнута, Воронкоподібна, Неправильна
- Запах: Фруктовий
Опис
Хрящ-молочник звивистий (Lactarius flexuosus), якого грибники здебільшого називають серушкою, умовно їстівний: його їдять лише солоним, після вимочування або відварювання. Сирим чи просто посмаженим він пече в роті й може засмутити шлунок. Частина західноєвропейських довідників вважає його неїстівним саме через цю пекучість, а у Фінляндії, Білорусі та Росії його солять разом з іншими молочниками.
Упізнати серушку можна за кількома ознаками разом. Шапка 5–10 см, сіра, лілувато-сіра, рожевувато-сіра чи свинцева, з хвилястим, наче вигнутим краєм, від якого й пішла латинська назва. Вона суха й матова, лише в дощ трохи липка. Пластинки для молочника незвично рідкі, товсті, кремові чи жовтуваті. На зламі виступає багато білого молочка, яке на повітрі не змінює кольору. Ніжка коротка й товста, світліша за шапку, без кільця.
Серушка та зеленушка: про який гриб мова? Серушкою в народі називають ще й рядовку темно-сіру (у російських довідниках рядовка серая), тому в Google поруч стоять «серушки й зеленушки». Це зовсім інший гриб: він росте пізньої осені під соснами, шапка в нього сіра з темними радіальними волоконцями, а молочного соку немає зовсім. Якщо на зламі виступили білі краплі, у Вас молочник, а не рядовка.
Як відрізнити серушку від гладиша? Гладиш, або хрящ-молочник звичайний (Lactarius trivialis), має слизьку шапку й ніжку, часті пластинки й порожнисту ніжку, а його молочко на повітрі жовтіє. Хрящ-молочник неїстівний буро-сірий, оксамитовий, з водянистим прозорим соком і різким запахом любистку, і сирим він отруйний. Хрящ-молочник липкий зеленувато-сірий і слизький, його сік засихає оливковими плямами. Хрящ-молочник запашний дрібний і пахне кокосом. Хрящ-молочник оливково-чорний майже чорний, сірим він не буває.
Як солять серушку. Гриби вимочують у холодній воді, кілька разів її змінюючи, або відварюють і зливають відвар. Фінські мікологи радять пекучі молочники кип'ятити щонайменше 5 хвилин, а деякі й довше, потім промити холодною водою і лише тоді солити. Точного терміну вимочування для серушки довідники не дають, а пекучість у ній лишається навіть після довгого відварювання, тож цінують її невисоко. Якщо після грибів почалися нудота, блювання чи сильний біль у животі, телефонуйте 103 і скажіть, що їли гриби.
Росте серушка з липня до жовтня, найбільше її наприкінці літа й на початку осені, а до заморозків вона зникає. Утворює мікоризу з березою, ялиною, сосною й осикою, любить трав'янисті та мохові місця: узлісся, галявини, узбіччя лісових доріг і стежок. Це північний гриб, звичайний у Скандинавії. В Україні знахідок зафіксовано мало: у букових лісах Кримських гір і в дібровах Сумщини. Найімовірніше, її просто рідко визначають, тож кожна знахідка цікава.
Шапка
Шапка 5–10 см, зрідка до 15 см. Спершу опукла з підгорнутим краєм, потім розпрямляється, западає в центрі й стає лійкою, часом з невеликим горбиком посередині. Край хвилястий, лопатевий, наче вигнутий.
Колір сірий, свинцево-сірий, лілувато-сірий, рожевувато-сірий чи буро-сірий, у старих грибів охристий або бежевий. Кільцеві зони ледь помітні або їх немає, іноді ближче до краю видно темніші кола. Поверхня гладенька, суха й матова, зрідка дрібно потріскана. У дощ шапка трохи липне, але слизькою не буває.
Гіменофор
Пластинки рідкі, як для молочника, товсті й ламкі, прирослі або трохи збігають на ніжку, часто хвилясті, біля ніжки іноді розгалужуються. Спершу вони кремові чи блідо-жовті, з віком вохристі.
На краях пластинок часто видно краплі білого молочка. Відбиток спор кремовий чи жовтуватий.
Ніжка
Ніжка коротка й товста: 3–8 см заввишки, 1–3 см завтовшки. Циліндрична або звужена донизу, спершу щільна, потім порожниста, іноді з поздовжніми борозенками.
Колір як у шапки або світліший: білувато-кремовий, лілувато-сірий, біля основи часом з вохристими плямами. Кільця й піхви немає.
М'якоть
М'якоть біла чи кремова, щільна, у шапці товста, на зламі колір не змінює. Молочко біле, рясне, на повітрі лишається білим. Смак м'якоті й молочка дуже пекучий, гіркуватий.
Запах
Запах слабкий, фруктовий, трохи кислуватий. Різкого запаху любистку, як у хрящ-молочника неїстівного, чи кокосу, як у хрящ-молочника запашного, у серушки немає.
›Наукові синоніми (2)
Lactifluus flexuosus (Pers.) Kuntze, Lactarius roseozonatus (H. Post) Britzelm.
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Хрящ-молочник звивистий | Хрящ-молочник неїстівний |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Сірий, Фіолетовий, Рожевий, Коричневий | Коричневий, Кремовий, Оранжевий |
| Запах | Фруктовий | Приємний |
| Їстівність | Умовно їстівний | Отруйний |
Інші двійники
Хрящ-молочник липкийУмовно їстівнийпорівняння →
Хрящ-молочник запашнийУмовно їстівнийпорівняння →
Хрящ-молочник оливково-чорнийНеїстівнийпорівняння →
Рядовка темно-сіраЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Груздь справжній
Lactarius resimus
Рижик лососевий
Lactarius salmonicolor
Рижик справжній
Lactarius deliciosus
Рижик ялиновий
Lactarius deterrimus
Вовнянка
Lactarius torminosus
Вовнянка біла
Lactarius pubescens
Хрящ-молочник гірчак
Lactarius rufus
Хрящ-молочник груповий
Lactarius insulsus
Часті запитання
Серушка їстівна чи ні?
Умовно їстівна: серушку, або хрящ-молочник звивистий, їдять лише солоною, після вимочування чи відварювання. Сирою чи просто посмаженою вона пече в роті й може засмутити шлунок. Частина західноєвропейських довідників через цю пекучість вважає її неїстівною, а у Фінляндії, Білорусі та Росії її солять разом з іншими молочниками. Цінують її невисоко.
Як солити серушки?
Спершу треба прибрати пекучість: вимочіть гриби в холодній воді, кілька разів її змінюючи, або відваріть і злийте відвар. Фінські мікологи радять кип'ятити пекучі молочники щонайменше 5 хвилин, потім промити холодною водою і лише тоді солити. Серушки часто солять разом з іншими молочниками. Пекучість лишається навіть після довгого відварювання, тож це гриб для засолу, а не для сковорідки.
Скільки вимочувати серушки?
Точного терміну довідники не дають. Відомо лише, що серушки вимочують у холодній воді, кілька разів її змінюючи, або натомість відварюють і зливають відвар. Для пекучих молочників фінські мікологи радять варіння щонайменше 5 хвилин, а фінська Вікіпедія для серушки називає близько 10 хвилин. Головне, щоб воду після вимочування чи варіння злили. Трохи пекучості однаково лишиться.
Серушка і зеленушка: це схожі гриби?
Ні, тут плутанина з назвою. Серушкою в народі називають ще й рядовку темно-сіру, яка росте пізньої осені під соснами поруч із зеленушкою, звідси й пара «серушки й зеленушки». Рядовка має сіру шапку з темними радіальними волоконцями і зовсім не має молочного соку. А хрящ-молочник звивистий на зламі виділяє багато білого молочка. Якщо бачите білі краплі, перед Вами не рядовка.
Як відрізнити серушку від гладиша?
За шапкою, пластинками й молочком. Гладиш, або хрящ-молочник звичайний, має слизьку шапку й ніжку, часті пластинки й порожнисту ніжку, а його молочко на повітрі жовтіє і засихає зеленувато-сірим. У серушки шапка суха й матова, лише в дощ трохи липка, пластинки незвично рідкі й товсті, а біле молочко кольору не змінює. Обидва гриби солять, тож небезпечною ця плутанина не вважається.
Як виглядає серушка?
Шапка 5–10 см, сіра, лілувато-сіра, рожевувато-сіра чи свинцева, з хвилястим, наче вигнутим краєм. Вона суха й матова, кільця на ній ледь помітні або їх немає. Пластинки для молочника незвично рідкі, товсті, кремові чи жовтуваті. На зламі виступає багато білого молочка, яке на повітрі не змінює кольору. Ніжка коротка й товста, світліша за шапку, без кільця.
Чи можна смажити серушку без вимочування?
Ні. Сирою чи просто посмаженою серушка пече в роті й може засмутити шлунок: так поводяться пекучі молочники, поки їх не вимочили чи не відварили. Її готують лише солоною, після вимочування або відварювання. Якщо після грибів почалися нудота, блювання чи сильний біль у животі, телефонуйте 103 і скажіть, що їли гриби.
Де росте серушка в Україні?
В Україні знахідок зафіксовано мало: у букових лісах Кримських гір і в дібровах Сумщини. Найімовірніше, її просто рідко визначають, бо підходящі березові ліси тут є. Це північний гриб, звичайний у Скандинавії. Шукають її з липня до жовтня біля беріз, ялин, сосен і осик, на трав'янистих і мохових місцях: узліссях, галявинах, узбіччях лісових доріг і стежок.
Джерела
- [1]Index Fungorum
- [2]GBIF
- [3]iNaturalist Ukraine
- [4]Wikipedia (English)
- [5]Википедия (ru): Серушка
- [6]Wikigrib: Серушка
- [7]Wikipedia (de): Verbogener Milchling
- [8]Wikipedia (fi): Nurmirousku
- [9]Wikipedia (pl): Mleczaj wygięty
- [10]Wikipedia (be): Шаруха
- [11]BioImages: Lactarius flexuosus (Stumpy Milkcap)
- [12]University of Helsinki, Pinkka: Kauppasienet ja myrkkysienet