Підтримати MycoNote →

MycoNote

Лепіста перевернута чи Лисичка несправжня

Лепіста перевернута і Лисичка несправжня — схожі види: лепіста перевернута умовно їстівна, а лисичка несправжня неїстівна. Головна зовнішня відмінність — поверхня шапки: у лепісти перевернутої — гладка, у лисички несправжньої — бархатиста. Гриби також різняться за такими ознаками: розмір.

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Лепіста перевернутаЛисичка несправжня
Порівняння характеристик: Лепіста перевернута та Лисичка несправжня
СезонЛепіста перевернута: Осінь, ЗимаЛисичка несправжня: Літо, Осінь
ПризначенняЛепіста перевернута: КулінарнийЛисичка несправжня: Свіже приготування
РозмірЛепіста перевернута: Середній (5–15 см)Лисичка несправжня: Малий (до 5 см)
Колір шапкиЛепіста перевернута: Оранжевий, Рудий, КоричневийЛисичка несправжня: Оранжевий, Жовтий, Червоний
Форма шапкиЛепіста перевернута: Воронкоподібна, Угнута, ОпуклаЛисичка несправжня: Воронкоподібна
Поверхня шапкиЛепіста перевернута: ГладкаЛисичка несправжня: Бархатиста
СмакЛепіста перевернута: М'який, ГіркийЛисичка несправжня: М'який
ЗапахЛепіста перевернута: Приємний, Без запахуЛисичка несправжня: Без запаху
НіжкаЛепіста перевернута: Центральна, ПорожнистаЛисичка несправжня: Центральна
СубстратЛепіста перевернута: Хвойна підстилка, Листяна підстилка, Лісова підстилка, ҐрунтЛисичка несправжня: Ґрунт, Лісова підстилка, Мертва деревина
Дерева-партнериЛепіста перевернута: Сосна, Ялина, Ялиця, Дуб, Бук, ГрабЛисичка несправжня: Сосна, Ялина
Як ростеЛепіста перевернута: Групою, КоломЛисичка несправжня: Групою

Однакові в обох: клас їстівності, зміна м'якоті, гіменофор, тип живлення.

Коли і де трапляються разом

Разом: вересень–листопад

Сезони збігаються: вересень–листопад. У цей час обидва можуть трапитися в одному лісі. Спільні місця: хвойний ліс, мішаний ліс.

Лепіста перевернута

Сезон плодоношення

Вересень – грудень

Лисичка несправжня

Сезон плодоношення

Серпень – листопад

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Лепіста перевернута

Шапка 4–10 см, зрідка більша. У молодого гриба вона опукла з підгорнутим краєм, потім розпрямляється, западає в центрі й стає лійкою, а край часто хвилястий, з «носиками». Пізньої осені шапки бувають приземкуваті, майже без ямки.

Колір рудий, помаранчево-бурий, цеглистий чи червонувато-коричневий, у деяких грибів блідіший, жовтуватий. Поверхня гладенька: у грибів з хвойних лісів блискуча, у грибів з листяних матова й шовковиста. Висихаючи, шапка світлішає до палевої, а в старих грибів на ній з'являються темніші плями, і вона виглядає мармуровою.

Лисичка несправжня

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла з підгорнутим краєм, з часом стає лійкоподібною з тонким хвилястим краєм. Колір яскраво-помаранчевий, цеглавий, у молодого гриба інтенсивніший (помаранчевий до помаранчево-червоного), у старого — світліший до жовто-охристого. Поверхня шкірочки бархатисто-замшева, з ледь видимими дрібними лусочками, особливо у центрі. У вологу погоду — злегка матова, не липка.

Гіменофор

Лепіста перевернута

Пластинки дуже часті, вузькі, з багатьма короткими пластиночками, і глибоко збігають на ніжку. Спершу вони білуваті чи кремові, згодом рудувато-кремові, у старих грибів буруваті, але завжди світліші за шапку. Пластинки не розгалужуються і легко відділяються від м'якоті.

Відбиток спор білий чи кремовий, часом із ледь рожевим відтінком. Бурий відбиток означає, що це не лепіста, а, наприклад, свинуха.

Лисичка несправжня

Пластинчастий гіменофор — справжні часті пластинки (не гіменофорні складки, як у справжньої лисички). Пластинки тонкі, низхідні по ніжці, багато разів роздвоюються, але поперечних перетинок, як у справжньої лисички, не мають. Колір помаранчево-жовтий, у тон з шапкою. Споровий порошок білий до блідо-жовтого. Принципова ознака для відрізнення від справжньої лисички: якщо є чіткі тонкі пластинки — це лисичка несправжня.

Ніжка

Лепіста перевернута

Ніжка 3–7 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, того ж кольору, що й шапка, але світліша. Вона пружна, трохи волокниста, з віком порожниста.

Основа ніжки вкрита білим пухнастим міцелієм, який скріплює хвою й підстилку в грудочку. Кільця, залишків покривала й піхви немає.

Лисичка несправжня

Ніжка 2-6 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, циліндрична, часто вигнута, у нижній частині злегка потовщена. Колір помаранчево-жовтий, у тон з шапкою. Поверхня гладенька, без кільця. М'якуш ніжки м'який і тонкий, не такий щільний і пружний, як у справжньої лисички.

М'якоть

Лепіста перевернута

М'якоть тонка, особливо в шапці, білувата чи блідо-кремова, на зламі колір не змінює, молочного соку немає. Смак невиразний, часом гіркуватий.

Лисичка несправжня

М'якуш тонкий, водянистий, жовто-кремовий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Без виражених запахів. У старого — кислуватий присмак.

Запах

Лепіста перевернута

Запах слабкий, солодкуватий чи трохи пряний, а в багатьох грибів його майже не чути. Розпізнавати лепісту за запахом не варто: отруйний двійник Paralepistopsis amoenolens пахне солодко й квітково, тільки сильніше.

Лисичка несправжня

Слабкий нейтральний грибний, без характерного фруктово-абрикосового аромату справжньої лисички. Це додаткова підказка, а не головна ознака: абрикосовий запах справжньої лисички слабкий, тож дивіться насамперед на пластинки.

Схожі порівняння

Джерела · 19

  • [1]Index Fungorum
  • [2]GBIF
  • [3]iNaturalist Ukraine
  • [4]First Nature, Pat O'Reilly
  • [5]MushroomExpert.com, Michael Kuo
  • [6]Wikipedia (English)
  • [7]Вікіпедія (українська)
  • [8]Prylutskyi O. et al. Reference-based checklist of gilled Agaricales from Ukraine. Biodiversity Data Journal, 2023, 11: e99101, Prylutskyi O. et al. (2023)
  • [9]Wikigrib: Говорушка перевёрнутая
  • [10]Wild Food UK: Tawny Funnel
  • [11]Wikipedia (de): Fuchsiger Rötelritterling
  • [12]Wikipedia (fr): Clitocybe inversé
  • [13]Wikipedia (de): Parfümierter Trichterling
  • [14]Saviuc P.F. et al. Erythromelalgia and mushroom poisoning. Journal of Toxicology: Clinical Toxicology, 2001, 39(4): 403–407, Saviuc P.F. et al. (2001)
  • [15]Saviuc P.F. et al. Acute erythermalgia: look for mushrooms! La Revue de Médecine Interne, 2002, 23(4): 394–399, Saviuc P.F. et al. (2002)
  • [16]Saviuc P., Danel V. New syndromes in mushroom poisoning. Toxicological Reviews, 2006, 25(3): 199–209, Saviuc P., Danel V. (2006)
  • [17]Çolak Ö.F., Kaygusuz O., Battistin E. Paralepistopsis amoenolens, a new record for Turkey. Turkish Journal of Life Sciences, 2017, 2(2): 175–179, Çolak Ö.F., Kaygusuz O., Battistin E. (2017)
  • [18]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [19]MycoBank Database