Підтримати MycoNote →

MycoNote
Хочу знайти

Фото: Matej Frančeškin · CC BY 4.0 · джерело

Умовно їстівнийНа перевірці

Лепіста перевернутаParalepista flaccida

Інші назви: Говорушка перевернута, Лепіста червоно-бура

Сезонвересень – грудень
Сповістити в Telegram, коли підуть гриби

Паспорт

Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Оранжевий
Розмір
Середній (5–15 см)

✓ Умовно їстівний

Найчастіше плутають із двійником: Клітоцибе червонуватий отруйний (отруйний).

Швидкі відповіді

Коли з'являється?

Вер. — Груд.

Активні місяці: Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень.

Як впізнати? Три ознаки

Опис

Лепіста перевернута (Paralepista flaccida), яку часто називають говорушкою перевернутою, умовно їстівна, але посередня, і збирати її ми не радимо. Сама вона не отруйна. Ризик у схожих лійкоподібних грибах: білі говорушки з трави містять мускарин, а в Західній Європі під неї маскується вид, після якого тижнями печуть і набрякають стопи.

Упізнати її можна лише за кількома ознаками разом. Шапка руда, помаранчево-бура чи цеглиста, 4–10 см, з віком стає лійкою. Пластинки дуже часті, кремові, глибоко збігають на ніжку й завжди світліші за шапку. Відбиток спор білуватий чи кремовий. Біля основи ніжки білий пушок, яким гриб наче зшиває хвою. Кільця й молочного соку немає.

Росте групами, рядами й «відьминими колами» в хвойній підстилці, рідше в опалому листі, у мішаних лісах під сосною й дубом, на перегної та мульчі. В Україні вона звичайна від Карпат і Полісся до лісостепу, заплавних лісів степу й гір Криму. Це один з останніх масових пластинчастих грибів року: з'являється наприкінці вересня, найбільше її в жовтні й на початку листопада, у теплу осінь трапляється в грудні, а зрідка навіть у січневу відлигу.

Чи можна її їсти? Більшість європейських довідників називають її їстівною, але смак у неї невиразний, часом гіркуватий, а великі порції бувають важкими для шлунка. Американські визначники не радять її зовсім, а у Швейцарії її вилучили зі списку їстівних грибів через отруйного двійника, про якого нижче. Грибники, що все ж її готують, спершу відварюють гриби й зливають воду, а потім смажать. Та варіння не робить безпечним гриб, з яким її сплутали.

Найнебезпечніший двійник, Paralepistopsis amoenolens (раніше Clitocybe amoenolens), спричиняє еритромелалгію: через добу або й тиждень після їжі з'являються пекучий біль, почервоніння й набряк стоп і кистей, і тривати це може тижнями. Блювання при цьому часто немає, тож отруєння не пов'язують із грибами. Випадки описано у Франції та Італії. В Україні цей вид поки не знаходили, але він росте під хвойними на вапнякових ґрунтах, тож виключити його не можна. Його шапка бліда, бежева, руда лише в центрі, а запах сильний, солодкий, як жасмин чи квіти апельсина. Якщо після грибів почали пекти стопи чи кисті, телефонуйте 103 і скажіть, що їли гриби.

З чим ще її плутають. Клітоцибе червонуватий отруйний та інші білі говорушки ростуть у траві, вони білі чи борошнисто-сірі, без рудого кольору, і отруйні через мускарин. Лисичка несправжня яскраво-помаранчева, а її пластинки кілька разів розгалужуються. У свинухи тонкої пластинки від дотику буріють, а відбиток спор бурий. Клітоцибе лійковидний блідо-тілесний, без рудого відтінку. Хрящ-молочник неїстівний на зламі пускає водянистий сік і пахне любистком.

Шапка

Шапка 4–10 см, зрідка більша. У молодого гриба вона опукла з підгорнутим краєм, потім розпрямляється, западає в центрі й стає лійкою, а край часто хвилястий, з «носиками». Пізньої осені шапки бувають приземкуваті, майже без ямки.

Колір рудий, помаранчево-бурий, цеглистий чи червонувато-коричневий, у деяких грибів блідіший, жовтуватий. Поверхня гладенька: у грибів з хвойних лісів блискуча, у грибів з листяних матова й шовковиста. Висихаючи, шапка світлішає до палевої, а в старих грибів на ній з'являються темніші плями, і вона виглядає мармуровою.

Гіменофор

Пластинки дуже часті, вузькі, з багатьма короткими пластиночками, і глибоко збігають на ніжку. Спершу вони білуваті чи кремові, згодом рудувато-кремові, у старих грибів буруваті, але завжди світліші за шапку. Пластинки не розгалужуються і легко відділяються від м'якоті.

Відбиток спор білий чи кремовий, часом із ледь рожевим відтінком. Бурий відбиток означає, що це не лепіста, а, наприклад, свинуха.

Ніжка

Ніжка 3–7 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, того ж кольору, що й шапка, але світліша. Вона пружна, трохи волокниста, з віком порожниста.

Основа ніжки вкрита білим пухнастим міцелієм, який скріплює хвою й підстилку в грудочку. Кільця, залишків покривала й піхви немає.

М'якоть

М'якоть тонка, особливо в шапці, білувата чи блідо-кремова, на зламі колір не змінює, молочного соку немає. Смак невиразний, часом гіркуватий.

Запах

Запах слабкий, солодкуватий чи трохи пряний, а в багатьох грибів його майже не чути. Розпізнавати лепісту за запахом не варто: отруйний двійник Paralepistopsis amoenolens пахне солодко й квітково, тільки сильніше.

›Наукові синоніми (5)

Lepista flaccida (Sowerby) Pat., Lepista inversa (Scop.) Pat., Clitocybe flaccida (Sowerby) P. Kumm., Clitocybe inversa (Scop.) Quél., Paralepista inversa (Scop.) Raithelh.

Як не сплутати

Двійники і порівняння

ОзнакаЛепіста перевернутаКлітоцибе червонуватий отруйний
ГіменофорПластинчастийПластинчастий
Колір шапкиОранжевий, Рудий, КоричневийБілий, Кремовий, Рожевий
ЗапахПриємний, Без запахуБорошнистий
ЇстівністьУмовно їстівнийОтруйний
Повне порівняння: Лепіста перевернута vs Клітоцибе червонуватий отруйний →
Порівняти з іншим грибом

Знахідки читачів · 0

Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.

Ваша знахідка

Лепіста перевернутазмінити

…

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Лепіста перевернута їстівна чи отруйна?
Лепіста перевернута — умовно їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Лепіста перевернута: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у лепісти перевернутої — пластинчастий.
Яка шапка у лепісти перевернутої?
Шапка 4–10 см, зрідка більша. У молодого гриба вона опукла з підгорнутим краєм, потім розпрямляється, западає в центрі й стає лійкою, а край часто хвилястий, з «носиками». Пізньої осені шапки бувають приземкуваті, майже без ямки.
Яка ніжка у лепісти перевернутої?
Ніжка 3–7 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, того ж кольору, що й шапка, але світліша. Вона пружна, трохи волокниста, з віком порожниста. Основа ніжки вкрита білим пухнастим міцелієм, який скріплює хвою й підстилку в грудочку.
Який запах і смак у лепісти перевернутої?
Запах слабкий, солодкуватий чи трохи пряний, а в багатьох грибів його майже не чути. Смак: м'який.
Де росте Лепіста перевернута?
Типові місця зростання: Хвойний ліс, Мішаний ліс, Листяний ліс.
Під якими деревами росте Лепіста перевернута?
Лепіста перевернута зазвичай зростає поряд із: Сосна, Ялина, Ялиця, Дуб, Бук, Граб.
У яких регіонах України трапляється Лепіста перевернута?
Вид зафіксовано у таких регіонах: Україна.
Коли збирати Лепіста перевернута?
Гриб плодоносить у: Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень.
З чим можна сплутати Лепіста перевернута?
Лепіста перевернута можна переплутати з: Клітоцибе червонуватий отруйний, Лисичка несправжня, Свинуха тонка, Клітоцибе лійковидний, Хрящ-молочник неїстівний. Уважно вивчайте відмінні ознаки — детальні порівняння наведені в розділі «Двійники».
Яка наукова назва лепісти перевернутої?
Латинська назва — Paralepista flaccida. Належить до роду Paralepista, родина Tricholomataceae.

Джерела

  • [1]Index Fungorum
  • [2]GBIF
  • [3]iNaturalist Ukraine
  • [4]First Nature, Pat O'Reilly
  • [5]MushroomExpert.com, Michael Kuo
  • [6]Wikipedia (English)
  • [7]Вікіпедія (українська)
  • [8]Prylutskyi O. et al. Reference-based checklist of gilled Agaricales from Ukraine. Biodiversity Data Journal, 2023, 11: e99101, Prylutskyi O. et al. (2023)
  • [9]Wikigrib: Говорушка перевёрнутая
  • [10]Wild Food UK: Tawny Funnel
  • [11]Wikipedia (de): Fuchsiger Rötelritterling
  • [12]Wikipedia (fr): Clitocybe inversé
  • [13]Wikipedia (de): Parfümierter Trichterling
  • [14]Saviuc P.F. et al. Erythromelalgia and mushroom poisoning. Journal of Toxicology: Clinical Toxicology, 2001, 39(4): 403–407, Saviuc P.F. et al. (2001)
  • [15]Saviuc P.F. et al. Acute erythermalgia: look for mushrooms! La Revue de Médecine Interne, 2002, 23(4): 394–399, Saviuc P.F. et al. (2002)
  • [16]Saviuc P., Danel V. New syndromes in mushroom poisoning. Toxicological Reviews, 2006, 25(3): 199–209, Saviuc P., Danel V. (2006)
  • [17]Çolak Ö.F., Kaygusuz O., Battistin E. Paralepistopsis amoenolens, a new record for Turkey. Turkish Journal of Life Sciences, 2017, 2(2): 175–179, Çolak Ö.F., Kaygusuz O., Battistin E. (2017)