Підтримати MycoNote →

MycoNote

Клітоцибе лійковидний чи Лепіста перевернута

Клітоцибе лійковидний і Лепіста перевернута — схожі види: клітоцибе лійковидний їстівний, а лепіста перевернута умовно їстівна. Головна зовнішня відмінність — розмір: у клітоцибе лійковидного — малий (до 5 см), у лепісти перевернутої — середній (5–15 см).

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Клітоцибе лійковиднийЛепіста перевернута
Порівняння характеристик: Клітоцибе лійковидний та Лепіста перевернута
Клас їстівностіКлітоцибе лійковидний: ЇстівнийЛепіста перевернута: Умовно їстівний
СезонКлітоцибе лійковидний: Літо, ОсіньЛепіста перевернута: Осінь, Зима
ПризначенняКлітоцибе лійковидний: Свіже приготування, МаринуванняЛепіста перевернута: Кулінарний
РозмірКлітоцибе лійковидний: Малий (до 5 см)Лепіста перевернута: Середній (5–15 см)
Колір шапкиКлітоцибе лійковидний: Коричневий, КремовийЛепіста перевернута: Оранжевий, Рудий, Коричневий
Форма шапкиКлітоцибе лійковидний: ВоронкоподібнаЛепіста перевернута: Воронкоподібна, Угнута, Опукла
СмакКлітоцибе лійковидний: М'якийЛепіста перевернута: М'який, Гіркий
ЗапахКлітоцибе лійковидний: Приємний, МигдальнийЛепіста перевернута: Приємний, Без запаху
НіжкаКлітоцибе лійковидний: ЦентральнаЛепіста перевернута: Центральна, Порожниста
СубстратКлітоцибе лійковидний: Ґрунт, Лісова підстилкаЛепіста перевернута: Хвойна підстилка, Листяна підстилка, Лісова підстилка, Ґрунт
Дерева-партнериКлітоцибе лійковидний: Дуб, Бук, Граб, Береза, ЛіщинаЛепіста перевернута: Сосна, Ялина, Ялиця, Дуб, Бук, Граб

Однакові в обох: поверхня шапки, зміна м'якоті, гіменофор, тип живлення, як росте.

Коли і де трапляються разом

Разом: вересень–листопад

Сезони збігаються: вересень–листопад. У цей час обидва можуть трапитися в одному лісі. Спільні місця: листяний ліс, мішаний ліс.

Клітоцибе лійковидний

Сезон плодоношення

Липень – листопад

Лепіста перевернута

Сезон плодоношення

Вересень – грудень

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Клітоцибе лійковидний

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає лійкоподібною з вираженим вгнутим центром і часто з невеликим тупим горбком у центральній впадині. Колір блідо-бежевий, світло-коричнюватий до рожевувато-вохристого, у молодого гриба трохи темніший, у зрілого — світліший, майже кремовий. Поверхня шовковисто-матова, гладенька. Шкірочка тонка.

Лепіста перевернута

Шапка 4–10 см, зрідка більша. У молодого гриба вона опукла з підгорнутим краєм, потім розпрямляється, западає в центрі й стає лійкою, а край часто хвилястий, з «носиками». Пізньої осені шапки бувають приземкуваті, майже без ямки.

Колір рудий, помаранчево-бурий, цеглистий чи червонувато-коричневий, у деяких грибів блідіший, жовтуватий. Поверхня гладенька: у грибів з хвойних лісів блискуча, у грибів з листяних матова й шовковиста. Висихаючи, шапка світлішає до палевої, а в старих грибів на ній з'являються темніші плями, і вона виглядає мармуровою.

Гіменофор

Клітоцибе лійковидний

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, сильно низхідні по ніжці. Колір білуватий до кремового, з віком — кремово-охристий. Споровий порошок білий до блідо-кремового.

Лепіста перевернута

Пластинки дуже часті, вузькі, з багатьма короткими пластиночками, і глибоко збігають на ніжку. Спершу вони білуваті чи кремові, згодом рудувато-кремові, у старих грибів буруваті, але завжди світліші за шапку. Пластинки не розгалужуються і легко відділяються від м'якоті.

Відбиток спор білий чи кремовий, часом із ледь рожевим відтінком. Бурий відбиток означає, що це не лепіста, а, наприклад, свинуха.

Ніжка

Клітоцибе лійковидний

Ніжка 3-7 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична або донизу злегка потовщена. Колір білуватий або бежевий, блідіший за шапку чи в її тон, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня гладенька або з тонкими поздовжніми волокнами. Без кільця.

Лепіста перевернута

Ніжка 3–7 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, того ж кольору, що й шапка, але світліша. Вона пружна, трохи волокниста, з віком порожниста.

Основа ніжки вкрита білим пухнастим міцелієм, який скріплює хвою й підстилку в грудочку. Кільця, залишків покривала й піхви немає.

М'якоть

Клітоцибе лійковидний

М'якуш тонкий, білий до кремового, м'який, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Смак м'який, без особливостей.

Лепіста перевернута

М'якоть тонка, особливо в шапці, білувата чи блідо-кремова, на зламі колір не змінює, молочного соку немає. Смак невиразний, часом гіркуватий.

Запах

Клітоцибе лійковидний

Слабкий, солодкуватий, часто з ноткою гіркого мигдалю, дехто чує в ньому свіже сіно. Буває, що запаху майже немає. Смак м'який, ніжний.

Лепіста перевернута

Запах слабкий, солодкуватий чи трохи пряний, а в багатьох грибів його майже не чути. Розпізнавати лепісту за запахом не варто: отруйний двійник Paralepistopsis amoenolens пахне солодко й квітково, тільки сильніше.

Схожі порівняння

Джерела · 19

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine
  • [7]First Nature, Pat O'Reilly
  • [8]MushroomExpert.com, Michael Kuo
  • [9]Wikipedia (English)
  • [10]Prylutskyi O. et al. Reference-based checklist of gilled Agaricales from Ukraine. Biodiversity Data Journal, 2023, 11: e99101, Prylutskyi O. et al. (2023)
  • [11]Wikigrib: Говорушка перевёрнутая
  • [12]Wild Food UK: Tawny Funnel
  • [13]Wikipedia (de): Fuchsiger Rötelritterling
  • [14]Wikipedia (fr): Clitocybe inversé
  • [15]Wikipedia (de): Parfümierter Trichterling
  • [16]Saviuc P.F. et al. Erythromelalgia and mushroom poisoning. Journal of Toxicology: Clinical Toxicology, 2001, 39(4): 403–407, Saviuc P.F. et al. (2001)
  • [17]Saviuc P.F. et al. Acute erythermalgia: look for mushrooms! La Revue de Médecine Interne, 2002, 23(4): 394–399, Saviuc P.F. et al. (2002)
  • [18]Saviuc P., Danel V. New syndromes in mushroom poisoning. Toxicological Reviews, 2006, 25(3): 199–209, Saviuc P., Danel V. (2006)
  • [19]Çolak Ö.F., Kaygusuz O., Battistin E. Paralepistopsis amoenolens, a new record for Turkey. Turkish Journal of Life Sciences, 2017, 2(2): 175–179, Çolak Ö.F., Kaygusuz O., Battistin E. (2017)