Підгруздок чорний чи Сироїжка біла

Шапка 5–15 см, зрідка до 20. Спершу вона опукла, потім розпластується, у центрі з'являється ямка, а в старих грибів шапка стає майже лійкою.

Молода шапка брудно-біла чи сірувато-палева, потім сіро-бура й димчасто-коричнева, у старих грибів темно-бура до чорнуватої. Поверхня гладенька, у вологу погоду трохи липка й блискуча, край рівний, без рубчиків.

Шапка 5-20 см у діаметрі (часто дуже велика), у молодого опукло-плоска з виразно підвернутим краєм, з віком стає глибоко-лійчасто-вдавленою. Шкірочка матово-біла з охряно-бурим центром, у дорослих — з помітними прирослими частинками землі і моху (через лійчасту форму). Колір основний білий до кремового, у центрі — охряно-бурий до коричнюватого. Шкірочка знімається лише до краю, не легко. Край рівний, у молодого з тонким повстиним опушенням.

Пластинки вузькі, різної довжини, з багатьма короткими, часом роздвоєні, прирослі до ніжки або трохи на неї збігають. Спершу вони білі, потім сіруваті, а там, де їх натиснули, темніють. Пластинки в підгруздків описують і як часті, і як рідкі, тож на цю ознаку краще не спиратися.

Відбиток спор білий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки низхідні по ніжці, середньо часті, м'ясисті, ламкі. Колір білуваті до кремово-білих, у верхньої частини, поблизу ніжки, часто з характерним зеленувато-блакитнуватим відтінком — діагностична риса. Споровий порошок білий до кремово-білого.

Ніжка 3–6 см заввишки, у великих грибів до 11 см, і 1–3 см завтовшки. Вона тверда, циліндрична, гладенька, того ж кольору, що й шапка, але світліша, а від дотику темніє. Біля основи ніжка часто масивна, ніби зморщена й зі складками.

Кільця, піхви й залишків покривала немає.

Ніжка 2-5 см заввишки, 2-4 см у товщину — дуже коротка і товста, навіть якщо шапка велика. Циліндрична до конусовидної, з потовщенням донизу. Колір білуватий, у верхній частині — з характерним зеленувато-блакитнуватим відтінком, з тонкими поперечно-зморшковими борознами. Без кільця.

М'якоть біла, щільна й тверда. На зламі вона повільно, протягом пів години, ледь рожевіє, а потім стає блідою, димчасто-сірою, але не чорною, як у підгруздка чорніючого. Молочного соку немає. Смак м'який, солодкуватий, часом трохи гострий.

М'якуш дуже щільний, м'ясистий, білий, ламкий. При пошкодженні не виділяє молочного соку (це не молочай!). На зрізі повільно набирає жовтуватого відтінку. Запах слабкий грибний, у молодих з ноткою фруктів, смак спочатку м'який, потім виразно пекуче-їдкий (особливо в пластинках). Після відварювання їдкість зникає.

Запах помітний і своєрідний: затхлий, як від старої порожньої винної бочки, а дехто описує його як запах плісняви. Саме за нього гриб отримав англійську назву winecork brittlegill.

Слабкий грибний з фруктовою ноткою у молодих, без різких особливостей.