Як відрізнити рядовку лускату від рядовки плямистої

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого виразно конусоподібна або дзвонувата, з віком стає плоско-конічною з низьким широким горбочком. Шкірочка сухо-волокнисто-лускоподібна з виразно піднятими дрібно-лусочками, особливо до краю (де лусочки часто загорнуті назад). Колір рудувато-каштаново-червоний, з більш темним центром і світлішим краєм, у вологу погоду злегка темніший. Край у молодого підвернутий, з повстиними залишками плівки.

Шапка 5–15 см. Молода напівкуляста чи опукла, з підгорнутим краєм, потім розпрямляється до плоскої, у старих грибів часом з неглибокою западиною в центрі, а край буває хвилястим. Поверхня гладенька, без помітних радіальних волокон, у вологу погоду слизька й блискуча, у суху липка.

Колір червоно-бурий, каштановий або жовто-бурий, до краю світліший, сірувато-рожевий. Край без рубчиків. На шапці часто видно дрібні темні жовто-бурі плями, наче сліди висохлих крапель, але бувають і шапки без них.

Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, середньо часті, м'ясисті. У молодого — білуваті, з віком стають кремовими з виразними рудими плямами на краях і поверхні — характерна риса. Споровий порошок білий.

Пластинки білі або кремові, згодом блідо-бурі, густі, біля ніжки з виїмкою чи прирослі зубцем. На старих грибах і там, де їх зачепили, з'являються іржаво-бурі плями.

Відбиток спор білий.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,7-1,5 см у товщину, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білуватий у верхній частині, нижче — буро-каштановий, лускато-волокнистий. Поверхня сухо-волокниста, з характерними піднятими лусочками, схожими на ті, що на шапці. Без кільця.

Ніжка 3–8 см заввишки й 1–2,5 см завтовшки, циліндрична, часом трохи потовщена донизу, щільна, у старих грибів буває порожниста. Біла, гладенька чи ледь волокниста, від дотику й з віком поволі буріє, біля основи іржаво-бура.

Кільця, кільцевої зони й піхви немає. Різко відмежованої білої смуги на верхівці теж немає: така смуга більше властива Tricholoma albobrunneum.

М'якуш тонкий, ламкий, білуватий до кремового, у місцях зрізу рожевіє або повільно набирає буро-червоного відтінку. Запах слабкий борошнистий або неприємно-затхлий, смак виразно гіркувато-в'яжучий.

М'якоть біла, щільна, під шкіркою й в основі ніжки буває буруватою, на зрізі колір помітно не змінює, а від тривалого дотику поволі буріє. Смак борошнистий, з легкою гіркотою.

Слабкий борошнистий з ноткою прілої деревини, не виразно приємний.

Запах борошнистий, як від свіжого борошна; деякі автори описують його як запах злежалого, кислуватого борошна. Для розпізнавання він не допомагає: так само пахнуть і їстівні рядовки тополева та коричнева.