Як відрізнити рядовку тополеву від рядовки плямистої

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь хвилястим краєм. Шкірочка тонко-волокниста або гладенька, у вологу погоду слизько-липка, у суху — суха матова. Колір червонувато-каштановий, червоно-рудий, у центрі — насиченіший, до краю — світліший. У старих плодових тіл — буро-каштанова з тріщинками. Край рівний, у вологих умовах — з повздовжніми боріздками.

Шапка 5–15 см. Молода напівкуляста чи опукла, з підгорнутим краєм, потім розпрямляється до плоскої, у старих грибів часом з неглибокою западиною в центрі, а край буває хвилястим. Поверхня гладенька, без помітних радіальних волокон, у вологу погоду слизька й блискуча, у суху липка.

Колір червоно-бурий, каштановий або жовто-бурий, до краю світліший, сірувато-рожевий. Край без рубчиків. На шапці часто видно дрібні темні жовто-бурі плями, наче сліди висохлих крапель, але бувають і шапки без них.

Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, середньо часті, м'ясисті. У молодого — білуваті, з віком стають кремовими з рудими плямами на краях. Споровий порошок білий.

Пластинки білі або кремові, згодом блідо-бурі, густі, біля ніжки з виїмкою чи прирослі зубцем. На старих грибах і там, де їх зачепили, з'являються іржаво-бурі плями.

Відбиток спор білий.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, щільна, циліндрична, у молодого з потовщенням донизу. Колір білуватий у верхній частині, нижче — буруватий з охряно-каштановими плямами. Поверхня гладенька з повздовжніми волокнами. Без кільця.

Ніжка 3–8 см заввишки й 1–2,5 см завтовшки, циліндрична, часом трохи потовщена донизу, щільна, у старих грибів буває порожниста. Біла, гладенька чи ледь волокниста, від дотику й з віком поволі буріє, біля основи іржаво-бура.

Кільця, кільцевої зони й піхви немає. Різко відмежованої білої смуги на верхівці теж немає: така смуга більше властива Tricholoma albobrunneum.

М'якуш щільний, білий, у місцях зрізу повільно набирає кремово-буруватого відтінку. Запах слабкий борошнистий, смак спочатку м'який, потім гіркувато-борошнистий з характерним рядовочним післясмаком.

М'якоть біла, щільна, під шкіркою й в основі ніжки буває буруватою, на зрізі колір помітно не змінює, а від тривалого дотику поволі буріє. Смак борошнистий, з легкою гіркотою.

Слабкий борошнистий, з ноткою свіжих огірків — характерний для багатьох рядовок.

Запах борошнистий, як від свіжого борошна; деякі автори описують його як запах злежалого, кислуватого борошна. Для розпізнавання він не допомагає: так само пахнуть і їстівні рядовки тополева та коричнева.