Як відрізнити рядовку опенькоподібну від рядовки плямистої

Шапка 6-15 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою. Шкірочка матова, із тонкою радіальною волокнистістю. Колір помаранчево-каштановий, охряно-помаранчевий, у центрі — насиченіший, до краю — світліший, у старих плодових тіл — буро-охряна з рудими плямами. Край рівний, у молодого з залишком плівки-кільця.

Шапка 5–15 см. Молода напівкуляста чи опукла, з підгорнутим краєм, потім розпрямляється до плоскої, у старих грибів часом з неглибокою западиною в центрі, а край буває хвилястим. Поверхня гладенька, без помітних радіальних волокон, у вологу погоду слизька й блискуча, у суху липка.

Колір червоно-бурий, каштановий або жовто-бурий, до краю світліший, сірувато-рожевий. Край без рубчиків. На шапці часто видно дрібні темні жовто-бурі плями, наче сліди висохлих крапель, але бувають і шапки без них.

Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, часті, м'ясисті. У молодого — білуваті, з віком стають кремовими з рудими плямами на краях. Споровий порошок білий — діагностичний (відрізняє від павутинників з іржаво-рудим спор-порошком).

Пластинки білі або кремові, згодом блідо-бурі, густі, біля ніжки з виїмкою чи прирослі зубцем. На старих грибах і там, де їх зачепили, з'являються іржаво-бурі плями.

Відбиток спор білий.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, з виразним кільцем-плівкою у верхній третині — головна особливість для роду Tricholoma. Колір білий вище кільця, нижче — помаранчево-охряний, відповідно до кольору шапки. Поверхня волокниста, нижче кільця — лускато-волокниста.

Ніжка 3–8 см заввишки й 1–2,5 см завтовшки, циліндрична, часом трохи потовщена донизу, щільна, у старих грибів буває порожниста. Біла, гладенька чи ледь волокниста, від дотику й з віком поволі буріє, біля основи іржаво-бура.

Кільця, кільцевої зони й піхви немає. Різко відмежованої білої смуги на верхівці теж немає: така смуга більше властива Tricholoma albobrunneum.

М'якуш щільний, м'ясистий, білуватий, у місцях зрізу не змінюється. Запах виразно борошнистий, смак спочатку м'який, потім гіркувато-борошнистий, який зникає після відварювання.

М'якоть біла, щільна, під шкіркою й в основі ніжки буває буруватою, на зрізі колір помітно не змінює, а від тривалого дотику поволі буріє. Смак борошнистий, з легкою гіркотою.

Виразний борошнистий запах — діагностична риса роду, особливо чіткий при розрізі і у молодих.

Запах борошнистий, як від свіжого борошна; деякі автори описують його як запах злежалого, кислуватого борошна. Для розпізнавання він не допомагає: так само пахнуть і їстівні рядовки тополева та коричнева.