Сироїжка синювата чи Сироїжка чорно-пурпурова

Шапка 3–8 см, зрідка до 10 см. У молодого гриба вона опукла, швидко розпрямляється, а згодом у центрі западає.

Колір фіолетовий, темно-пурпуровий, бузковий чи винно-червоний, буває сіро-рожевим. Центр спершу темніший, але рано вицвітає до брудно-рожевого, оливкуватого чи жовтуватого, часто з яскраво-жовтими плямами. Описано й форму із суцільно жовтою шапкою.

У вологу погоду шкірка трохи слизька, але швидко підсихає від краю і тоді виглядає матовою, оксамитовою, наче вкритою нальотом. Шкірка легко знімається приблизно на третину радіуса.

Шапка 4-9 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, знімається на 1/2 шапки. Колір темно-пурпуровий, винно-фіолетовий, з характерним чорнуватим центром (atropurpurea), до краю — світліший рожево-фіолетовий. У старих — з вицвітанням до бруднувато-пурпурового. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Пластинки спершу кремові чи блідо-жовті, у зрілих грибів насичено вохристо-жовті. Вони досить часті, з віком рідшають, прирослі до ніжки, біля основи з'єднані поперечними жилками.

Відбиток спор блідо-жовтий чи вохристий. Білий відбиток означає, що це інша сироїжка, наприклад синьо-зелена чи чорно-пурпурова.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір спочатку білі, з віком — кремові з блідо-охряним відтінком. Споровий порошок кремово-білий до блідо-охряного.

Ніжка 3–8 см заввишки й 1–2 см завтовшки, циліндрична чи трохи булавоподібна. Вона чисто біла, зрідка рожевувата, у вологу погоду жовтувата.

У молодих грибів ніжка щільна, а в старих комірчаста чи порожниста, особливо в основі. Кільця й піхви немає.

Ніжка 3-7 см заввишки, 1-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною. Колір білий до кремового, у нижній частині часто з сіро-сірими або сіро-пурпуровими плямами. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

М'якуш білий, з віком жовтуватий, під шкіркою шапки бузковий. Він крихкий, як у більшості сироїжок, і на зламі колір не змінює. Смак у довідниках описують як м'який, солодкуватий.

М'якуш щільний, ламкий, білий, при пошкодженні повільно слабо сіріє. Запах слабкий приємний фруктово-грибний, смак м'який у молодих, у дозрілих — слабко їдкувато-гіркуватий у пластинках і ніжці.

Головна ознака виду: основа ніжки пахне йодоформом, тобто старим аптечним антисептиком. Запах тримається лише внизу ніжки й не завжди виразний, тому варто перевірити кілька грибів. Шапка й пластинки особливого запаху не мають.

Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний.