MycoNote
Сироїжка чорно-пурпурова (Russula atropurpurea)
Фото: Th.kuhnigk · CC BY 4.0 · джерело
Умовно їстівний

Сироїжка чорно-пурпуроваRussula atropurpurea

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Умовно їстівний
Сезон
Серп. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Фіолетовий
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Жовт.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Фіолетовий, Чорний
  • Форма шапки: Угнута
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – жовтень

Опис

Сироїжка чорно-пурпурова (Russula atropurpurea, синонім — R. krombholzii) — поширена темно-пурпурова сироїжка дубових і букових лісів, з характерною майже чорно-пурпуровою центральною зоною шапки. Латинський епітет atropurpurea означає "темно-пурпурова" (atro- — "темно-", purpurea — "пурпурова"). Шапка 4-9 см у діаметрі, опукла до плоско-розпростертої, виразно темно-пурпурова, винно-фіолетова з чорнуватим центром, до краю — світліша з рожево-фіолетовим відтінком.

Умовно-їстівна — м'якуш у молодих з тонкою їдкуватою або гіркуватою ноткою у пластинках і ніжці, яка зникає при відварюванні. Кулінарна цінність помірна — у народі менш популярна, ніж R. vesca або R. cyanoxantha, через потребу у відварюванні і непостійний смак. Деякі плодові тіла повністю м'які, деякі — з виразною гіркуватою ноткою (залежить від віку, погоди, місцеперебування).

Діагностичні риси Russula atropurpurea: Темно-пурпурове з чорнуватим центром забарвлення шапки Шкірочка знімається на 1/2 шапки (не повністю) Спор-порошок кремово-білий до блідо-охряного М'якуш білий, у місцях зрізу слабо сіріє Смак м'який до слабо гіркуватого (тест на язик) Запах слабкий приємний з ноткою фруктів Росте у дубових і букових лісах

Головний ризик — сплутати з їдкими пурпуровими сироїжками (R. queletii — пекуче-їдка, R. drimeia / R. sardonia — теж їдка) і з молодими фіолетовими павутинниками (Cortinarius spp., деякі смертельно небезпечні). Принципова перевірка — куштування на язик і спор-принт (R. atropurpurea — кремово-білий, павутинники — рудо-іржавий).

В Україні Russula atropurpurea звичайна у дубових і букових лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Мікоризний партнер дуба, бука. Сезон серпень — жовтень.

Шапка

Шапка 4-9 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, знімається на 1/2 шапки. Колір темно-пурпуровий, винно-фіолетовий, з характерним чорнуватим центром (atropurpurea), до краю — світліший рожево-фіолетовий. У старих — з вицвітанням до бруднувато-пурпурового. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір спочатку білі, з віком — кремові з блідо-охряним відтінком. Споровий порошок кремово-білий до блідо-охряного.

Ніжка

Ніжка 3-7 см заввишки, 1-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною. Колір білий до кремового, у нижній частині часто з сіро-сірими або сіро-пурпуровими плямами. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

М'якоть

М'якуш щільний, ламкий, білий, при пошкодженні повільно слабо сіріє. Запах слабкий приємний фруктово-грибний, смак м'який у молодих, у дозрілих — слабко їдкувато-гіркуватий у пластинках і ніжці (тест на язик).

Запах

Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Як її відрізнити від їдких пурпурових сироїжок?

Принципова перевірка — куштування. Маленький шматочок (1-2 мм) краю пластинок на язик 30 сек: R. atropurpurea — м'яка або слабо гіркувата без пекучого; R. queletii, R. drimeiaвиразно пекуче-їдкі (печіння за 5-10 сек). Друга перевірка: колір — R. atropurpurea з чорнуватим центром; R. queletii — рівномірно фіолетово-винна.

Як її відрізнити від отруйних павутинників?

Спор-принт обов'язковий. R. atropurpurea — кремово-білий, павутинники — рудо-іржавий. У молодих павутинників — павутиниста плівка-cortina між краєм шапки і ніжкою; у сироїжки її нема. Habitat — R. atropurpurea переважно у дубово-букових; павутинники — частіше у хвойних.

Як її готувати?

Відварити 10-15 хв у підсоленій воді, воду злити — це позбавляє гіркуватого присмаку. Потім смажити з цибулею, у супи, маринувати. Кулінарна цінність помірна — у мікс з більш ароматними грибами.

Де її шукати?

У дубових, букових і мішаних лісах на лісовій підстилці серед моху і трави.

У яких регіонах України трапляється?

Звичайна по всій лісовій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп.

Коли її шукати?

Серпень — жовтень, з піком у вересні.

З якими сироїжками її плутають?

З R. queletii (їдка!) — пекуча, без чорнуватого центру. З R. integra (їстівна) — у ялиново-букових, більша, з білим спор-порошком. З R. brunneoviolacea (їстівна) — з переходом до коричневого по краю, у дубово-букових. З R. xerampelina (вонюча, їстівна) — з виразним рибним запахом.

Сироїжка чорно-пурпурова їстівна чи отруйна?
Сироїжка чорно-пурпурова — умовно їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Сироїжка чорно-пурпурова: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у сироїжки чорно-пурпурової — пластинчастий.
Яка шапка у сироїжки чорно-пурпурової?
Шапка 4-9 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, знімається на 1/2 шапки.
Яка ніжка у сироїжки чорно-пурпурової?
Ніжка 3-7 см заввишки, 1-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною. Колір білий до кремового, у нижній частині часто з сіро-сірими або сіро-пурпуровими плямами. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками.
Який запах і смак у сироїжки чорно-пурпурової?
Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний. Смак: гіркий.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine