Сироїжка синювата чи Сироїжка вонюча

Шапка 3–8 см, зрідка до 10 см. У молодого гриба вона опукла, швидко розпрямляється, а згодом у центрі западає.

Колір фіолетовий, темно-пурпуровий, бузковий чи винно-червоний, буває сіро-рожевим. Центр спершу темніший, але рано вицвітає до брудно-рожевого, оливкуватого чи жовтуватого, часто з яскраво-жовтими плямами. Описано й форму із суцільно жовтою шапкою.

У вологу погоду шкірка трохи слизька, але швидко підсихає від краю і тоді виглядає матовою, оксамитовою, наче вкритою нальотом. Шкірка легко знімається приблизно на третину радіуса.

Шапка 5-15 см у діаметрі, у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка матова, у вологу погоду злегка липка, у суху — суха матова, легко знімається на 2/3 шапки до центру. Колір винно-червоний, пурпурово-фіолетовий, бордовий у центрі, до краю — світліший з вицвітанням до рожево-сірого і охряного. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Пластинки спершу кремові чи блідо-жовті, у зрілих грибів насичено вохристо-жовті. Вони досить часті, з віком рідшають, прирослі до ніжки, біля основи з'єднані поперечними жилками.

Відбиток спор блідо-жовтий чи вохристий. Білий відбиток означає, що це інша сироїжка, наприклад синьо-зелена чи чорно-пурпурова.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, м'ясисті, ламкі. Колір у молодого — кремово-білі, з віком стають охряно-жовтими до жовто-бурих (від дозрілого спор-порошку). Споровий порошок жовто-охряний до жовто-бурого.

Ніжка 3–8 см заввишки й 1–2 см завтовшки, циліндрична чи трохи булавоподібна. Вона чисто біла, зрідка рожевувата, у вологу погоду жовтувата.

У молодих грибів ніжка щільна, а в старих комірчаста чи порожниста, особливо в основі. Кільця й піхви немає.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білий у молодого, з характерним рожевим або винним відтінком, у місцях натискання або зрізу повільно жовтіє, а потім буріє — діагностична риса. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

М'якуш білий, з віком жовтуватий, під шкіркою шапки бузковий. Він крихкий, як у більшості сироїжок, і на зламі колір не змінює. Смак у довідниках описують як м'який, солодкуватий.

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі повільно жовтіє, а згодом буріє (особливо у ніжці) — характерна реакція виду. Запах виразний рибно-морський (копчений оселедець, креветки, риба) — головна діагностика. Смак м'який, горіховий, без гіркоти і їдкості.

Головна ознака виду: основа ніжки пахне йодоформом, тобто старим аптечним антисептиком. Запах тримається лише внизу ніжки й не завжди виразний, тому варто перевірити кілька грибів. Шапка й пластинки особливого запаху не мають.

Виразний рибно-морський: копчений оселедець, варені креветки, риба. Діагностична риса виду, чітко відчувається з розрізу і у готовій страві.