Сироїжка синювата чи Сироїжка синьо-зелена

Шапка 3–8 см, зрідка до 10 см. У молодого гриба вона опукла, швидко розпрямляється, а згодом у центрі западає.

Колір фіолетовий, темно-пурпуровий, бузковий чи винно-червоний, буває сіро-рожевим. Центр спершу темніший, але рано вицвітає до брудно-рожевого, оливкуватого чи жовтуватого, часто з яскраво-жовтими плямами. Описано й форму із суцільно жовтою шапкою.

У вологу погоду шкірка трохи слизька, але швидко підсихає від краю і тоді виглядає матовою, оксамитовою, наче вкритою нальотом. Шкірка легко знімається приблизно на третину радіуса.

Шапка 5-15 см у діаметрі, у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, у суху — суха матова, знімається на 2/3 шапки до центру. Колір дуже варіабельний — фіолетово-синій, зелено-сірий, оливково-фіолетовий, буро-фіолетовий з жовтими плямами. У одній групі плодових тіл часто можна побачити шапки різних відтінків. У центрі — насиченіша, до краю — світліша з тонкими радіальними рубчиками.

Пластинки спершу кремові чи блідо-жовті, у зрілих грибів насичено вохристо-жовті. Вони досить часті, з віком рідшають, прирослі до ніжки, біля основи з'єднані поперечними жилками.

Відбиток спор блідо-жовтий чи вохристий. Білий відбиток означає, що це інша сироїжка, наприклад синьо-зелена чи чорно-пурпурова.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, частково розгалужені біля ніжки, середньо часті. УНІКАЛЬНА ОЗНАКА: пластинки гнучкі, пружні, не ламаються при натисканні, можна провести пальцем — згинаються і повертаються (на відміну від всіх інших сироїжок з крихкими ламкими пластинками). Колір чисто-білі до кремово-білих. Споровий порошок білий.

Ніжка 3–8 см заввишки й 1–2 см завтовшки, циліндрична чи трохи булавоподібна. Вона чисто біла, зрідка рожевувата, у вологу погоду жовтувата.

У молодих грибів ніжка щільна, а в старих комірчаста чи порожниста, особливо в основі. Кільця й піхви немає.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з невеликою порожниною. Колір білий до кремового, іноді з ледь-фіолетовим відтінком у нижній частині. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця, без вольви.

М'якуш білий, з віком жовтуватий, під шкіркою шапки бузковий. Він крихкий, як у більшості сироїжок, і на зламі колір не змінює. Смак у довідниках описують як м'який, солодкуватий.

М'якуш щільний, м'ясистий, чисто-білий, на зрізі кольору не змінює — характерна особливість виду. Запах слабкий приємний фруктово-грибний, смак м'який, солодкувато-горіховий, без гіркоти і їдкості.

Головна ознака виду: основа ніжки пахне йодоформом, тобто старим аптечним антисептиком. Запах тримається лише внизу ніжки й не завжди виразний, тому варто перевірити кілька грибів. Шапка й пластинки особливого запаху не мають.

Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний.