Сироїжка бугорчато-лазурова чи Сироїжка синювата

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого конусоподібно-опукла з гострим папілярним горбочком у центрі — діагностична риса. З віком стає плоско-опуклою, але горбочок зберігається. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизько-липка, у суху — суха матова, знімається на 1/3 шапки до центру. Колір темно-фіолетовий, фіолетово-лазуровий, пурпурно-каштановий, у центрі — насиченіший, до краю — світліший з вицвітанням до сіруватого. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Шапка 3–8 см, зрідка до 10 см. У молодого гриба вона опукла, швидко розпрямляється, а згодом у центрі западає.

Колір фіолетовий, темно-пурпуровий, бузковий чи винно-червоний, буває сіро-рожевим. Центр спершу темніший, але рано вицвітає до брудно-рожевого, оливкуватого чи жовтуватого, часто з яскраво-жовтими плямами. Описано й форму із суцільно жовтою шапкою.

У вологу погоду шкірка трохи слизька, але швидко підсихає від краю і тоді виглядає матовою, оксамитовою, наче вкритою нальотом. Шкірка легко знімається приблизно на третину радіуса.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, м'ясисті, ламкі. Колір спочатку білуваті, з віком — кремово-охряно-жовтуваті через дозрілий спор-порошок. Споровий порошок жовто-охряний — діагностична риса.

Пластинки спершу кремові чи блідо-жовті, у зрілих грибів насичено вохристо-жовті. Вони досить часті, з віком рідшають, прирослі до ніжки, біля основи з'єднані поперечними жилками.

Відбиток спор блідо-жовтий чи вохристий. Білий відбиток означає, що це інша сироїжка, наприклад синьо-зелена чи чорно-пурпурова.

Ніжка 4-8 см заввишки, 1-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білуватий, у нижній частині часто з ледь-фіолетово-рожевим відтінком. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

Ніжка 3–8 см заввишки й 1–2 см завтовшки, циліндрична чи трохи булавоподібна. Вона чисто біла, зрідка рожевувата, у вологу погоду жовтувата.

У молодих грибів ніжка щільна, а в старих комірчаста чи порожниста, особливо в основі. Кільця й піхви немає.

М'якуш щільний, ламкий, білий, у місцях зрізу повільно жовтіє. Запах слабкий приємний, у молодих з ноткою кокоса і фруктів, смак м'який гіркуватий, особливо у ніжки — не пекуче-їдкий (відрізняє від отруйних родичів).

М'якуш білий, з віком жовтуватий, під шкіркою шапки бузковий. Він крихкий, як у більшості сироїжок, і на зламі колір не змінює. Смак у довідниках описують як м'який, солодкуватий.

Слабкий приємний фруктово-кокосовий запах у молодих, з віком — нейтральний.

Головна ознака виду: основа ніжки пахне йодоформом, тобто старим аптечним антисептиком. Запах тримається лише внизу ніжки й не завжди виразний, тому варто перевірити кілька грибів. Шапка й пластинки особливого запаху не мають.