Часничник дубовий чи Опеньок луговий

Шапка 1,5-3 см, спочатку дзвоникоподібна, потім розпростерта з невеликим горбочком у центрі. Колір блідо-кремовий, кремово-вохряний, у центрі темніший. Поверхня гладка, у вологу погоду злегка липка. Край шапки рівний, у дорослих з тонкими радіальними борозенками.

Шапка 2-5 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою з виразним низьким горбочком у центрі. Колір світло-вохряний, кремово-бежевий, рудувато-кремовий, у вологу погоду темніший, у суху — світліший. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка. Край шапки часто з тонкими боріздками. Унікальна риса: висохла шапка може "оживити" після дощу — знову набирає форму і пластинки відновлюють спороношення.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки помірно рідкі, прирослі або вільні. Колір кремово-білий з характерним зеленаво-сірим відтінком, особливо при дозріванні — це діагностична ознака виду. Споровий порошок білий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки рідкі, широкі, білуваті до кремових, з характерним поперечним прикріпленням до ніжки (часто вільні або з зубчиком). Споровий порошок білий. Контраст рідких широких пластинок + білий порошок — діагностичні ознаки.

Ніжка 5-10 см заввишки, 0,1-0,3 см у товщину, тонка, циліндрична. Колір кремовий або жовтуватий зверху, темно-коричневий до чорнуватого донизу — характерна двоколірна ніжка. Поверхня гладка, без кільця і вольви, основа часто з білим міцелієм.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,2-0,5 см у товщину, тонка, циліндрична, дуже фіброзна, пружна — практично не ламається при згинанні. Колір світло-кремовий до вохряного, у тон з шапкою. Поверхня гладенька, без кільця і без вольви. Не ламається — тільки гнеться — діагностична ознака.

М'якоть дуже тонка, пружинисто-хрустка, не водяниста. У шапці майже відсутня. Як і інші часничники, ідеально сушиться, зберігаючи аромат місяцями.

М'якуш тонкий у шапці, фіброзний у ніжці, білий до кремового. На зрізі кольору не змінює. Запах виразний приємний грибний з фруктовою або мигдальною ноткою. Смак мʼякий, ароматний.

Запах часнику з виразною порейною (цибульно-зеленою) ноткою — головна діагностична ознака. Менш «чистий» часниковий, ніж у L. scorodonius, але більш «складний» і цікавий кулінарно. Смак м'якоті — м'який, з характерним порейно-часниковим присмаком.

Виразний приємний грибний з фруктово-мигдальною ноткою. Розкривається при розтиранні м'якуша і особливо при сушінні. Це один з найароматніших українських грибів.