Як відрізнити ентолому сіру отруйну від ентоломи жовтувато-сизої отруйної

Шапка 3–10 см у діаметрі, тонком'ясиста. У молодого гриба вона опукла чи дзвоникувата, потім розпрямляється й стає плоскою з низьким широким горбиком, а в старих грибів центр трохи вдавлений, і горбик лишається посередині.

Колір сіро-бурий, бежевий, сірувато-жовтуватий чи оливково-сірий. Шапка гігрофанна: волога темна, з ледь помітними смужками по краю, а підсихаючи, світлішає майже до білуватої, часто плямами. Поверхня гладенька, у вогку погоду трохи липка, у суху з шовковистим блиском.

Шапка 6-20 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої, з віком стає розпростертою, з широким горбком у центрі. Колір блідо-сірий, брудно-білий, кольору слонової кістки, з жовтуватим або жовтувато-сизим відтінком — звідси і назва. Поверхня гладенька, шовковисто-блискуча, у дощ — слизька, у суху погоду — сухенька. Шкірочка міцна, не знімається.

Пластинки прирослі до ніжки, часом трохи збігають на неї, середньої частоти. У молодих грибів вони білі, з віком стають рожевими, а в старих брудно-рожевими.

Відбиток спор рожевий. Саме ця ознака відділяє ентолому від сірих рядовок, ліофілів і говорушок, у яких відбиток білий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки досить широкі (до 1 см), з виїмчастим прикріпленням до ніжки, у молодого гриба — білувато-жовтуваті, з віком набувають характерного рожевуватого, потім лососевого кольору. Споровий порошок рожевувато-бурий — ключова діагностична ознака для всього роду Entoloma.

Ніжка 4–10 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, біла чи сірувата, гладенька, шовковиста, з тонкими поздовжніми волокнами. Спершу вона виповнена, потім стає порожнистою й крихкою, і її легко розчавити пальцями.

Кільця, залишків покривала й піхви біля основи немає. Біля самої основи буває білий пушок міцелію.

Ніжка 5-15 см заввишки, 1-3 см у товщину, циліндрична, у нижній частині потовщена. Колір білуватий до брудно-білого. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця. м'якуш ніжки щільний, у старого гриба — порожнистий.

М'якоть біла, тонка й ламка, на зламі колір не змінює, молочного соку немає. Смак м'який або борошняний, без гіркоти.

м'якуш товстий, м'ясистий, білий, на зрізі кольору не змінює. Запах і смак свіжого м'якуша — приємні, борошнисто-огіркові, що додає підступності цьому виду: він пахне і смакує «правильно», нічого не насторожує під час чищення.

Запах невиразний чи слабкий борошняний, а в пахучої форми (Entoloma nidorosum) різкий, хімічний, як у хлорки чи нашатирю. Підсихаючи, гриб пахне неприємно. Розпізнавати ентолому за запахом не варто: борошняний запах мають і їстівні гриби, з якими її плутають.

борошнисто-огірковий — характерний для багатьох Entoloma. У старого гриба — кислуватий, неприємний. Смак м'який, борошнистий. НЕ покладайтесь на смак при визначенні — він не вказує на отруйність.