Як відрізнити ліофіл скупчений від ентоломи сірої отруйної

Капелюшок 4–12 см, у молодих грибів напівкулястий, потім розпрямляється до плоско-опуклого, у старих майже плоский, з трохи піднятим центром. Колір варіює: сіруватий, буро-коричневий, охряний, інколи майже білий або шоколадний. Поверхня гладенька, суха, у вологу погоду злегка липка. Шкірка не знімається.

Шапка 3–10 см у діаметрі, тонком'ясиста. У молодого гриба вона опукла чи дзвоникувата, потім розпрямляється й стає плоскою з низьким широким горбиком, а в старих грибів центр трохи вдавлений, і горбик лишається посередині.

Колір сіро-бурий, бежевий, сірувато-жовтуватий чи оливково-сірий. Шапка гігрофанна: волога темна, з ледь помітними смужками по краю, а підсихаючи, світлішає майже до білуватої, часто плямами. Поверхня гладенька, у вогку погоду трохи липка, у суху з шовковистим блиском.

Пластинки приростають до ніжки або злегка спускаються по ній. Молоді — білі, з віком жовтуватіють, у дозрілих — кремові з охряним відтінком. Частий. Споровий порошок білий.

Пластинки прирослі до ніжки, часом трохи збігають на неї, середньої частоти. У молодих грибів вони білі, з віком стають рожевими, а в старих брудно-рожевими.

Відбиток спор рожевий. Саме ця ознака відділяє ентолому від сірих рядовок, ліофілів і говорушок, у яких відбиток білий.

Ніжка 5–10 см заввишки, 1–3 см завтовшки, циліндрична, інколи дещо вигнута через скупчене зростання. Білувато-сіра, без кільця і вольви. У основі — нерідко зрощена з іншими у пучку, утворюючи спільну «п'ятку».

Ніжка 4–10 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, біла чи сірувата, гладенька, шовковиста, з тонкими поздовжніми волокнами. Спершу вона виповнена, потім стає порожнистою й крихкою, і її легко розчавити пальцями.

Кільця, залишків покривала й піхви біля основи немає. Біля самої основи буває білий пушок міцелію.

М'якуш білий, у молодих грибів пружний, з віком ватний і вологий. На розрізі НЕ змінює кольору. Текстура трохи хрящувата у ніжці, ніжніша у капелюшку.

М'якоть біла, тонка й ламка, на зламі колір не змінює, молочного соку немає. Смак м'який або борошняний, без гіркоти.

Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак м'який, прісно-нейтральний. Деякі екземпляри мають ледь помітну солодкувату ноту.

Запах невиразний чи слабкий борошняний, а в пахучої форми (Entoloma nidorosum) різкий, хімічний, як у хлорки чи нашатирю. Підсихаючи, гриб пахне неприємно. Розпізнавати ентолому за запахом не варто: борошняний запах мають і їстівні гриби, з якими її плутають.