Підтримати MycoNote →

MycoNote

Грифола кучерявенька чи Феолус Швейніца

Грифола кучерявенька і Феолус Швейніца — схожі види: грифола кучерявенька їстівна, а феолус Швейніца неїстівна. Головна зовнішня відмінність — зміна м'якоті: у грифоли кучеравенької — не змінюється, у феолуса Швейніца — темніє. Гриби також різняться за такими ознаками: ніжка, поверхня шапки, колір шапки.

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Грифола кучерявенькаФеолус Швейніца
Порівняння характеристик: Грифола кучерявенька та Феолус Швейніца
Клас їстівностіГрифола кучерявенька: ЇстівнийФеолус Швейніца: Неїстівний
ПризначенняГрифола кучерявенька: Свіже приготування, Сушення, Маринування, МедичнийФеолус Швейніца: Не вживають
РозмірГрифола кучерявенька: Гігантський (>25 см)Феолус Швейніца: Великий (понад 15 см)
Колір шапкиГрифола кучерявенька: Сірий, КоричневийФеолус Швейніца: Жовтий, Оранжевий, Рудий, Темно-коричневий
Форма шапкиГрифола кучерявенька: НеправильнаФеолус Швейніца: Плоска, Угнута, Неправильна
Поверхня шапкиГрифола кучерявенька: ГладкаФеолус Швейніца: Бархатиста
СмакГрифола кучерявенька: М'якийФеолус Швейніца: —
ЗапахГрифола кучерявенька: ПриємнийФеолус Швейніца: Без запаху
Зміна м'якотіГрифола кучерявенька: Не змінюєтьсяФеолус Швейніца: Темніє
НіжкаГрифола кучерявенька: Із коренемФеолус Швейніца: Центральна, Ексцентрична, Відсутня
СубстратГрифола кучерявенька: Живе дерево, Мертва деревинаФеолус Швейніца: Живе дерево, На деревині, Ґрунт
Тип живленняГрифола кучерявенька: ПаразитФеолус Швейніца: Паразит, Сапротроф
Дерева-партнериГрифола кучерявенька: ДубФеолус Швейніца: Сосна, Ялина
Як ростеГрифола кучерявенька: ПоодинціФеолус Швейніца: Поодинці, Пучком з одного місця

Однакові в обох: сезон, гіменофор.

Коли і де трапляються разом

Разом: серпень–жовтень

Сезони збігаються: серпень–жовтень. У цей час обидва можуть трапитися в одному лісі. Спільні місця: мішаний ліс.

Грифола кучерявенька

Сезон плодоношення

Серпень – жовтень

Феолус Швейніца

Сезон плодоношення

Червень – жовтень

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Грифола кучерявенька

Плодове тіло — великий пучок-куст з 30-200 зрослих між собою лопатевидних «шапочок» на спільному розгалуженому стовбурі. Окремі шапочки 4-10 см шириною, віялоподібні, тонкі, з хвилястим краєм. Колір сіро-коричневий, сіро-оливковий, у молодих світліший (попелясто-сірий), у старих — темно-бурий. Поверхня гладенька або тонко-радіально-волокниста. Загальна вага куща — від 2 до 15 кг.

Феолус Швейніца

Плодове тіло кругле, віялоподібне чи розеткою, пласке або лійкоподібне, часто лопатеве, 10–30 см завширшки й 1–5 см завтовшки. Буває в 2–3 яруси або кілька зрослих разом, обростає хвою, гілочки й траву.

Поверхня оксамитова чи повстиста, згодом майже гола, горбкувата, з концентричними зонами. Молодий гриб сірчано-жовтий чи помаранчевий, потім центр іржаво- чи темно-бурий, а край ще довго яскраво-жовтий. Старий гриб темно-бурий, майже чорний, сухий і легкий.

Гіменофор

Грифола кучерявенька

трубчастий гіменофор — це важлива ознака, відрізняє від лопатевих пластинчастих видів. Трубочки короткі (2-4 мм), нерівні, низхідні на ніжки шапочок. Колір білуватий до жовтуватого. Споровий порошок білий.

Феолус Швейніца

Пори великі й неправильні, 1–3 на міліметр, кутасті, звивисті, як лабіринт. Спершу жовті, зеленувато-жовті чи оливкові, потім іржаві й темно-бурі, від дотику темніють. Трубочки неглибокі, переважно до 1 см, на ніжку часто збігають.

Споровий порошок білуватий чи блідо-жовтий.

Ніжка

Грифола кучерявенька

Спільний стовбур куща — товстий, м'ясистий, білуватий, багаторазово розгалужений, кожна гілка переходить у окрему шапочку. Висота куща 15-30 см. Окремих ніжок як таких нема — це цільна сегментована структура.

Феолус Швейніца

Ніжка коротка й товста, до 6 см завдовжки й 2–5 см завтовшки, бура, оксамитова, центральна чи зміщена вбік, донизу звужується. На пнях гриб буває сидячим, без ніжки.

М'якоть

Грифола кучерявенька

м'якуш білий до блідо-кремового, у молодих — пружний, м'ясистий, у старих — жилуватий і жорсткий. На зрізі кольору не змінює. Молодий має приємний горіховий смак, схожий на курятину.

Феолус Швейніца

У молодого гриба м'якоть м'яка, губчаста, волога, жовто-помаранчева чи іржава. У старого суха, волокниста чи коркова, ламка й дуже легка.

Запах

Грифола кучерявенька

Приємний грибний з горіховим відтінком запах, у деяких пучків — з нотою фруктів. Смак м'який, з тонкими горіховими і деревними нотами.

Феолус Швейніца

Помітного запаху немає.

Схожі порівняння

Джерела · 20

  • [1]Index Fungorum
  • [2]GBIF
  • [3]Wikipedia (English)
  • [4]Вікіпедія (українська)
  • [5]Википедия (русская)
  • [6]First Nature: Phaeolus schweinitzii, Dyer's Mazegill
  • [7]First Nature: Sparassis crispa, Cauliflower Fungus
  • [8]Kuo M., MushroomExpert: Phaeolus schweinitzii
  • [9]Wild Food UK: Dyer's Mazegill
  • [10]Totally Wild UK: Dyer's Mazegill identification
  • [11]New Forest National Park Authority: Dyer's mazegill
  • [12]NAMA: A short selection of the best mushrooms for color
  • [13]Yuan Y. et al. Species diversity of Phaeolus. Frontiers in Microbiology, 2022, 13: 942603, Yuan Y. et al. (2022)
  • [14]Шульга В. М. Світ грибів України: Феолус Швейніца (архівна копія)
  • [15]Тишко-Хмеловец П., Куява А. Гриби на деревах. Посібник для інспекторів стану дерев. Чернівці, 2023, Тишко-Хмеловец П., Куява А. (2023)
  • [16]Конкурент: Серед лісу знайшли «тістечко», яке не можна їсти, але ним можна малювати (01.07.2026)
  • [17]GBIF: знахідки Phaeolus schweinitzii в Україні
  • [18]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [19]MycoBank Database
  • [20]iNaturalist Ukraine