Гігрофор буковий чи Гігрофор духмяний

Шапка гігрофора букового невелика — від 2 до 6 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона опукла з підгорнутим краєм, з віком стає розпростертою, зазвичай із невеликим горбком у центрі. Поверхня гладенька, у вологу погоду слизька, клейка. Забарвлення ніжне — білувате, кремове чи блідо-вохристе по краю й рудувато-помаранчеве, теплувато-охристе в центрі. Слизька дводольна за кольором шапка — характерна ознака виду.

Капелюшок 3–10 см, у молодих грибів напівкулястий, потім розпрямляється до плоско-опуклого, у старих часто з невеликим центральним заглибленням. Колір тьмяно-сірий, попелясто-сірий, з ледь помітним темнішим центром. Поверхня клейка у вологу погоду, у суху — суха. Шкірка легко знімається у вологих екземплярів.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки товсті, рідкі, воскові на дотик, приросли до ніжки або злегка спускаються по ній (низхідні). Колір їх білий чи кремовий. Споровий порошок білий. Товсті воскові низхідні білі пластинки — типова родова ознака гігрофорів.

Пластинки приростають до ніжки, потім приростають-спускаються по ній. Молоді — білі, з віком сіріють. Не густі, з тонкою восковою текстурою (типова ознака роду Hygrophorus). Споровий порошок білий.

Ніжка циліндрична, доволі тонка, заввишки від 3 до 7 сантиметрів, біла чи кремова, у верхній частині суха й борошниста, донизу інколи злегка клейка. Кільця та вольви немає. Поверхня гладенька чи дрібно-волокниста. Ніжка плавно переходить у шапку, без різкої межі.

Ніжка 4–15 см заввишки, 0,6–2 см завтовшки, циліндрична. Колір білуватий, з віком блідо-сірий, у дозрілих з ледь помітним лускоподібним сіруватим малюнком у верхній частині. Без кільця і вольви. Сухa, без слизистого покриття.

М'якоть біла, тонка, воскувата, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, без гіркоти, проте загалом невиразний. Через тонку м'якоть та слизьку шкірку шапки гриб для столу цінують помірно, обираючи молоді щільні екземпляри й знімаючи клейку шкірку.

М'якуш м'який, білуватий або водянисто-сірий. На розрізі НЕ змінює кольору. Текстура волога, ніжна — типова для гігрофорів.

Запах слабкий, приємний чи майже невловимий, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на слизьку білувато-руду шапку, товсті воскові білі пластинки та зростання поряд із буком чи грабом.

Найхарактерніша ознака виду — виразний приємний аромат, що нагадує гірький мигдаль, кісточку вишні, помідьке солодке тісто. Іноді слабкий у дуже молодих або у дуже старих грибів. Смак м'який, нейтральний.