Гіменопелліс кореневий чи Удемансієла слизиста

Шапка 3–10 см, зрідка до 12 см, спершу дзвоникова чи опукла, потім пласка з широким горбком.

У вологу погоду слизька, у суху блискуча чи шовковиста, радіально зморшкувата чи ямчаста, особливо біля центру. Колір дуже мінливий: блідо-сіро-бурий, бурий, вохристий, оливково-бурий, іноді майже білий.

Шапка 2–8 см у діаметрі, зрідка до 10 см. Спершу опукла чи напівкуляста, потім широко опукла чи розпростерта. Молода сірувата або оливково-сірувата, згодом біла, напівпрозора, ніби з порцеляни, часто з легким вохристим відтінком у центрі.

У вологу погоду вкрита товстим прозорим слизом, молоді шапки майже сухі. Край тонкий, крізь нього просвічують пластинки.

Пластинки білі чи кремові, широкі, товсті, рідкі, прирослі зубцем чи виїмчасті, у старих грибів часто з бурим краєм.

Споровий порошок білий.

Пластинки широкі, дуже рідкі, прирослі до ніжки, білі, напівпрозорі, з віком можуть набувати вохристого відтінку.

Споровий порошок білий і дуже рясний.

Ніжка над землею 8–20 см заввишки й 0,3–1 см завтовшки, вгорі біла, донизу бура, поздовжньо борозниста й волокниста, часто скручена, щільна. Кільця й покривала немає.

Під землею ніжка продовжується довгим звуженим «коренем» до похованої деревини чи коренів дерев, нерідко такої ж довжини, як надземна частина. Над коренем трохи розширена.

Ніжка 3–8 см заввишки, зрідка до 10 см, і 3–10 мм завтовшки, тонка й жорстка, часто вигнута, біля основи трохи потовщена. Над кільцем біла й тонко посмугована, під кільцем сірувата, з дрібними лусочками.

Кільце біле, перетинчасте, помітне, слизьке, з борозенками.

М'якоть тонка, біла, у шапці м'яка й пружна, у ніжці волокниста й жорстка.

М'якоть тонка, біла, в основі ніжки з віком буріє.

Запах невиразний чи ледь фруктовий.

Запах і смак невиразні.