Міцена ковпаковидна чи Міцена слизька

Шапка 2-6 см у діаметрі, у молодого гриба дзвонувата або конічна з гострим центральним горбочком, з часом стає опуклою з тим самим горбочком. Колір сіро-бурий, у вологу погоду темніший до темно-сірого, у суху — світліший до бежевого. Поверхня гладенька, з тонкими повздовжніми боріздками від краю до центру (просвічуються пластинки). Край шапки тонкий, у старого гриба часто розщеплюється.

Шапка 1-2,5 см у діаметрі, дзвонувата або конічна з горбочком, з часом стає опуклою. Колір жовтуватий, жовто-оливковий, лимонно-жовтий, у центрі темніший до бурувато-жовтого. Поверхня помітно слизька у вологу погоду — це головна діагностична ознака виду. Слиз можна підчепити нігтем і зняти плівкою. У суху погоду шапка просто блискуча, без вираженої слизистості. Край шапки тонкий, з повздовжніми боріздками.

Пластинчастий гіменофор — пластинки білуваті у молодого, з віком набирають рожевуватого відтінку, помірно часті, з характерними поперечними жилками між собою. Прикріплення до ніжки виїмчасте. Споровий порошок білий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки білуваті до світло-жовтуватих, помірно рідкі. Прикріплення до ніжки виїмчасте. Споровий порошок білий.

Ніжка 5-12 см заввишки, 0,3-0,6 см у товщину, довга, тонка, циліндрична, ламка. Колір світло-сіро-білий згори, темніший донизу. Поверхня гладенька. Основа ніжки часто оплетена білуватим міцелієм-повстінкою — характерна риса виду на пнях у моху.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,1-0,2 см у товщину — дуже тонка, ниткоподібна, ламка, слизька у вологу погоду. Колір жовтуватий згори, з віком темніший до жовто-бурого донизу. Поверхня гладенька, з помітним шаром слизу.

М'якуш тонкий, водянистий, білуватий, у ніжці більш волокнистий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, у деяких популяцій — ледь борошнистий або редьковий. Смак мʼякий, з легкою борошнистою ноткою.

М'якуш дуже тонкий, водянистий, жовтуватий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, у частини популяцій прогірклий, з нотою старого жиру або риби. Смак мʼякий, без вираженості.

Слабкий, у частини популяцій з ноткою борошна (як свіжий хліб) або редьки. Не характерний достатньо для впевненої діагностики.

У частини популяцій — слабкий прогірклий, з нотою старого риб'ячого жиру або старого вершкового масла. Не у всіх знахідках — частина населення міцени слизької запаху не має.