Рядовка жовто-червона чи Рядовка сірчано-жовта

Шапка 4-12 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь хвилястим краєм. Шкірочка золотисто-жовта, щільно вкрита дрібними червоно-пурпуровими лусочками-волокнами, особливо у центрі — там лусочки можуть зливатися у суцільне червоне поле. До краю — лусочки розрідженіші, жовтий тон переважає. У старих плодових тіл — переважно жовто-охряна з рудими плямами.

Шапка 3–8 см. У молодого гриба вона напівкуляста чи опукла, згодом розпрямляється, край стає хвилястим, а в центрі часто лишається невисокий горбик, рідше невелика ямка.

Колір сірчано-жовтий, з віком у центрі з'являються іржаво-бурі волокна, іноді оливковий чи червонуватий відтінок. Трапляються гриби з фіолетово-бурою шапкою: колись їх описували як окремий вид, Tricholoma bufonium, а тепер вважають формою того самого виду. Поверхня суха, матова, наче оксамитова, без слизу й без помітних лусочок.

Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, часті, м'ясисті, виразно золотисто-жовті (один з найяскравіших жовтих гіменофорів серед рядовок). Споровий порошок білий до кремового — характерна риса роду Tricholomopsis (не рожевий, як у Rhodocollybia).

Пластинки сірчано-жовті, широкі й товсті, розставлені рідко, з виїмкою біля ніжки. Між довгими пластинками є короткі, а край буває трохи нерівним. Саме рідкі товсті пластинки відрізняють її від зеленушки, у якої вони часті й тонкі.

Відбиток спор білий. Якщо відбиток пурпурово-бурий, а пластинки зеленіють і темніють, перед Вами несправжній опеньок сірчано-жовтий.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,8-2 см у товщину, циліндрична, у старого порожня всередині. Колір жовтуватий до жовто-помаранчевого, у нижній частині вкрита такими ж червоно-пурпуровими лусочками, як шапка. Поверхня сухо-волокниста. Без кільця.

Ніжка 3–10 см заввишки й 0,5–1,8 см завтовшки, циліндрична, щільна. Угорі вона яскраво-жовта, нижче сірчано-жовта, з поздовжніми червонуватими чи буруватими волокнами, а в старих грибів основа буріє. Біля самої основи буває білий пушок.

Кільця, залишків покривала й піхви немає.

М'якуш жовтуватий, у шапці тонкий, ватний, у ніжці жорсткуватий. На зрізі помітних кольорових змін немає. Запах слабкий грибний, у дозрілих — з ноткою деревини або трухи, смак невиразний або гіркуватий.

М'якоть сірчано-жовта, іноді зеленкувата, і така по всьому грибу, у шапці й у ніжці. На зламі колір не змінює. Смак неприємний, борошнистий, часто гіркий.

Слабкий грибний з нотками деревини, без виразних особливостей. Не різкий.

Запах дуже сильний і неприємний: дьоготь, ацетилен, старий світильний газ, деякі чують сірководень. Його дає скатол, і в слабшому вигляді він буває схожий навіть на квіти, жасмин чи гіацинт. Найкраще чути запах на свіжому зламі.

Буває блідіша форма зі слабким запахом, тож якщо гриб жовтий наскрізь, з рідкими товстими пластинками, але пахне ледь-ледь, це ще не зеленушка. Дивіться на всі ознаки разом.