Рядовка сірчано-жовта чи Трихоломопсис гарний

Шапка 3–8 см. У молодого гриба вона напівкуляста чи опукла, згодом розпрямляється, край стає хвилястим, а в центрі часто лишається невисокий горбик, рідше невелика ямка.

Колір сірчано-жовтий, з віком у центрі з'являються іржаво-бурі волокна, іноді оливковий чи червонуватий відтінок. Трапляються гриби з фіолетово-бурою шапкою: колись їх описували як окремий вид, Tricholoma bufonium, а тепер вважають формою того самого виду. Поверхня суха, матова, наче оксамитова, без слизу й без помітних лусочок.

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка сухо-волокниста, золотисто-жовта, щільно вкрита дрібними сіро-бурими волокнистими лусочками, особливо у центрі. Колір основний золотисто-жовтий до жовто-помаранчевого.

Пластинки сірчано-жовті, широкі й товсті, розставлені рідко, з виїмкою біля ніжки. Між довгими пластинками є короткі, а край буває трохи нерівним. Саме рідкі товсті пластинки відрізняють її від зеленушки, у якої вони часті й тонкі.

Відбиток спор білий. Якщо відбиток пурпурово-бурий, а пластинки зеленіють і темніють, перед Вами несправжній опеньок сірчано-жовтий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, часті, м'ясисті, виразно жовті. Споровий порошок білий до кремового.

Ніжка 3–10 см заввишки й 0,5–1,8 см завтовшки, циліндрична, щільна. Угорі вона яскраво-жовта, нижче сірчано-жовта, з поздовжніми червонуватими чи буруватими волокнами, а в старих грибів основа буріє. Біля самої основи буває білий пушок.

Кільця, залишків покривала й піхви немає.

Ніжка 3-7 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, циліндрична, у старого з порожниною. Колір жовтуватий до жовто-помаранчевого, у нижній частині з тонкими буро-волокнистими лусочками. Поверхня сухо-волокниста. Без кільця.

М'якоть сірчано-жовта, іноді зеленкувата, і така по всьому грибу, у шапці й у ніжці. На зламі колір не змінює. Смак неприємний, борошнистий, часто гіркий.

М'якуш жовтуватий, у шапці тонкий ватний, у ніжці жорсткуватий. На зрізі помітних кольорових змін нема. Запах слабкий грибний з ноткою деревини, смак слабкий з кислувато-гіркуватим присмаком.

Запах дуже сильний і неприємний: дьоготь, ацетилен, старий світильний газ, деякі чують сірководень. Його дає скатол, і в слабшому вигляді він буває схожий навіть на квіти, жасмин чи гіацинт. Найкраще чути запах на свіжому зламі.

Буває блідіша форма зі слабким запахом, тож якщо гриб жовтий наскрізь, з рідкими товстими пластинками, але пахне ледь-ледь, це ще не зеленушка. Дивіться на всі ознаки разом.

Слабкий грибний з нотками деревини, не виразний.