Сироїжка зелена чи Сироїжка золотиста

Шапка 5–15 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім плоска або злегка увігнута. Поверхня матова, суха, тріщинувата на дрібні полігональні ділянки — характерний «мозаїчний» малюнок. Колір зелений, сизо-зелений, іноді з жовтуватими або сіруватими зонами. Край тупий.

Шапка сироїжки золотистої сягає від 4 до 9 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста, з віком розкривається до опуклої та плоскої, інколи з трохи вгнутим центром. Поверхня гладенька, у вологу погоду злегка клейка, матова чи блискуча. Забарвлення тепле — червоне, помаранчево-червоне чи багряне, нерідко з жовтими ділянками й завжди з жовтим відтінком, що ніби просвічує крізь червоне. Шкірка трохи знімається по краю.

Пластинки часті, рівні, крихкі, білі. Не змінюють кольору при пошкодженні. Спорів відбиток білий. Пластинки можна легко зламати пальцем — типова для роду Russula крихкість.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки доволі часті, ламкі, спершу білуваті чи кремові, з дозріванням набувають характерного золотисто-жовтого відтінку, особливо по краю. Споровий порошок жовтий чи вохристо-жовтий. Жовтуватий край пластинок — одна з прикметних ознак виду, що вирізняє його з-поміж білопластинкових сироїжок.

Ніжка 4–10 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, щільна, рівноциліндрична або злегка звужена донизу. Поверхня біла, гладка або злегка зморшкувата. Кільця і вольви немає — важлива ознака безпеки.

Ніжка циліндрична, біла чи з жовтуватим відтінком, заввишки від 4 до 8 сантиметрів, доволі крихка, як у всіх сироїжок. Нерідко на ній помітні золотисто-жовті тони, особливо ближче до основи. Поверхня гладенька. Кільця та вольви немає. Жовтуваті тони ніжки разом із червоно-жовтою шапкою вирізняють цей вид.

М'якоть щільна, біла, хрустка, легко кришиться — так звана «сироїжкова» крихкість. При пошкодженні не змінює кольору, не виділяє молочного соку. Смак м'який, горіховий, без гіркоти — одна з небагатьох сироїжок, що можна їсти сирими без небезпеки.

М'якоть біла, під шкіркою шапки нерідко жовтувата, крихка, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, без пекучості й гіркоти, що вигідно вирізняє цю сироїжку з-поміж їдких родичок. Завдяки м'якому смаку гриб не потребує тривалого відварювання й придатний до будь-якого способу приготування.

Запах ненав'язливий, приємний, слабко горіховий. Не містить різких або неприємних ноток, що характерні для деяких отруйних сироїжок. При готуванні аромат посилюється, набуваючи теплих лісових нот.

Запах слабкий, приємний, грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на тепле червоно-жовте забарвлення шапки, золотисто-жовтий край пластинок, жовтуваті тони ніжки та м'який смак м'якоті.