Мухомор Цезаря чи Мухомор Баттари

Капелюшок 5–10 см, у молодих грибів дзвоноподібний, потім розпрямляється до плоско-опуклого з невеликим бугорком у центрі. Колір сіро-коричневий з характерним зональним малюнком — концентричними темнішими смугами біля краю. Краї помітно радіально-смугасті. Поверхня матова, у вологу погоду злегка липка.

Капелюшок 8–20 см, у молодих грибів напівкулястий, потім розпрямляється до плоско-опуклого. Колір яскраво-оранжево-червоний, у центрі темніший, по краях світліший. Поверхня гладенька, блискуча, без пластівців покривала (на відміну від червоного мухомора). Шкірка легко знімається. Край капелюшка з добре помітною радіальною штриховкою — у дозрілих грибів дуже виразною.

Пластинки вільні, білі, частий. Споровий порошок білий.

Пластинки вільні, частий, золотисто-жовті — це одна з ключових ознак виду (у більшості мухоморів пластинки білі). Споровий порошок білий або блідо-кремовий.

Ніжка 7–12 см заввишки, 0,8–1,5 см завтовшки, циліндрична, тендітніша за капелюшок. Колір білий або кремовий, інколи з ледь помітними сіруватими лускоподібними плямочками. КІЛЬЦЯ НЕМАЄ — це ключова ознака секції Vaginatae. У основі — велика, біла, мішкоподібна вольва (рештки покривала).

Ніжка 8–15 см заввишки, 1–2,5 см завтовшки, циліндрична, до основи трохи розширена. Колір яскраво-жовтий, гладенька або з тонкою лускою. Угорі ніжки — широке плівчасте кільце жовтого кольору, що звисає донизу як спідниця. Біля основи — велика, біла, вільна вольва у формі мішечка — обов'язкова діагностична ознака.

М'якуш білий, тонкий, ламкий. На розрізі НЕ змінює кольору. Текстура у молодих пружна, у дозрілих — крихка.

М'якуш білий або злегка жовтуватий під шкіркою капелюшка, щільний, не змінює колір на розрізі. У ніжці волокнистий, без порожнин.

Запах слабкий, нейтральний, у деяких джерелах описується як ледь редичний. Смак (тільки після термічної обробки) — м'який, без виразних нот.

Запах приємний, грибний, ледь солодкуватий. Смак м'який, горіховий — за що гриб і цінують.