Сироїжка їстівна чи Сироїжка сіріюча

Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизько-липка, у суху — суха матова, знімається на 1/3-2/3 шапки до центру, виразно коротша за край пластинок (характерна особливість — "зубчастий вінок" видно з-під шкірочки). Колір мʼясисто-рожевий, тілесно-рожевий, винно-червонувато-кремовий, з охряно-кремовим відтінком до краю, у центрі — насиченіший. Старі плодові тіла — кремово-охряно-рожеві з вицвітанням.

Капелюшок до 15 см, у молодих грибів напівкулястий, у дорослих плоско-опуклий або з невеликим заглибленням у центрі. Колір червонувато-помаранчевий, цегляно-червоний, з віком вицвітає до охряно-жовтуватого або сіро-цегляного. Поверхня клейка у вологу погоду, у суху — суха і матова. Шкірка частково знімається.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір чисто-білі до кремово-білих, без рожевого або жовтого відтінку. Споровий порошок білий.

Пластинки приростають до ніжки. Молоді — білі, з віком кремові, у дозрілих жовтуваті. При натисканні і у пошкоджених місцях злегка сіріють. Споровий порошок блідо-охряний.

Ніжка 3-7 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з невеликою порожниною. Колір білий до кремового, при пошкодженні часто з ледь-рожевим або іржавим відтінком, у нижній частині — з тонкими буріючими плямами. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця, без вольви — принципова відмінність від мухоморів.

Ніжка до 12 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, циліндрична, без кільця і вольви. Біла у молодих грибів, з віком стає сірою або сіро-коричневою, особливо у нижній частині. Поверхня гладенька, інколи дрібно ребриста.

М'якуш щільний, ламкий, білий, при пошкодженні повільно набирає блідо-рожевого або кремового відтінку. Запах слабкий приємний грибно-фруктовий, смак м'який, солодкувато-горіховий (тест на язик підтверджує — без жодного пекучого).

М'якуш білий, у молодих пружний, у старих ватний. Характерна риса: на розрізі і при пошкодженні поступово сіріє, інколи аж до чорного. Це не ознака отруйності, а діагностична риса виду. Сухий гриб має сіро-коричневий м'якуш.

Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний.

Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак м'який, прісний — це важлива діагностична ознака їстівності сироїжок.