Сироїжка їстівна чи Сироїжка золотиста

Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизько-липка, у суху — суха матова, знімається на 1/3-2/3 шапки до центру, виразно коротша за край пластинок (характерна особливість — "зубчастий вінок" видно з-під шкірочки). Колір мʼясисто-рожевий, тілесно-рожевий, винно-червонувато-кремовий, з охряно-кремовим відтінком до краю, у центрі — насиченіший. Старі плодові тіла — кремово-охряно-рожеві з вицвітанням.

Шапка сироїжки золотистої сягає від 4 до 9 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста, з віком розкривається до опуклої та плоскої, інколи з трохи вгнутим центром. Поверхня гладенька, у вологу погоду злегка клейка, матова чи блискуча. Забарвлення тепле — червоне, помаранчево-червоне чи багряне, нерідко з жовтими ділянками й завжди з жовтим відтінком, що ніби просвічує крізь червоне. Шкірка трохи знімається по краю.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір чисто-білі до кремово-білих, без рожевого або жовтого відтінку. Споровий порошок білий.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки доволі часті, ламкі, спершу білуваті чи кремові, з дозріванням набувають характерного золотисто-жовтого відтінку, особливо по краю. Споровий порошок жовтий чи вохристо-жовтий. Жовтуватий край пластинок — одна з прикметних ознак виду, що вирізняє його з-поміж білопластинкових сироїжок.

Ніжка 3-7 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з невеликою порожниною. Колір білий до кремового, при пошкодженні часто з ледь-рожевим або іржавим відтінком, у нижній частині — з тонкими буріючими плямами. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця, без вольви — принципова відмінність від мухоморів.

Ніжка циліндрична, біла чи з жовтуватим відтінком, заввишки від 4 до 8 сантиметрів, доволі крихка, як у всіх сироїжок. Нерідко на ній помітні золотисто-жовті тони, особливо ближче до основи. Поверхня гладенька. Кільця та вольви немає. Жовтуваті тони ніжки разом із червоно-жовтою шапкою вирізняють цей вид.

М'якуш щільний, ламкий, білий, при пошкодженні повільно набирає блідо-рожевого або кремового відтінку. Запах слабкий приємний грибно-фруктовий, смак м'який, солодкувато-горіховий (тест на язик підтверджує — без жодного пекучого).

М'якоть біла, під шкіркою шапки нерідко жовтувата, крихка, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, без пекучості й гіркоти, що вигідно вирізняє цю сироїжку з-поміж їдких родичок. Завдяки м'якому смаку гриб не потребує тривалого відварювання й придатний до будь-якого способу приготування.

Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний.

Запах слабкий, приємний, грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на тепле червоно-жовте забарвлення шапки, золотисто-жовтий край пластинок, жовтуваті тони ніжки та м'який смак м'якоті.