Сироїжка сіріюча чи Сироїжка зелена

Капелюшок до 15 см, у молодих грибів напівкулястий, у дорослих плоско-опуклий або з невеликим заглибленням у центрі. Колір червонувато-помаранчевий, цегляно-червоний, з віком вицвітає до охряно-жовтуватого або сіро-цегляного. Поверхня клейка у вологу погоду, у суху — суха і матова. Шкірка частково знімається.

Шапка 5–15 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім плоска або злегка увігнута. Поверхня матова, суха, тріщинувата на дрібні полігональні ділянки — характерний «мозаїчний» малюнок. Колір зелений, сизо-зелений, іноді з жовтуватими або сіруватими зонами. Край тупий.

Пластинки приростають до ніжки. Молоді — білі, з віком кремові, у дозрілих жовтуваті. При натисканні і у пошкоджених місцях злегка сіріють. Споровий порошок блідо-охряний.

Пластинки часті, рівні, крихкі, білі. Не змінюють кольору при пошкодженні. Спорів відбиток білий. Пластинки можна легко зламати пальцем — типова для роду Russula крихкість.

Ніжка до 12 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, циліндрична, без кільця і вольви. Біла у молодих грибів, з віком стає сірою або сіро-коричневою, особливо у нижній частині. Поверхня гладенька, інколи дрібно ребриста.

Ніжка 4–10 см заввишки, 1,5–3 см завтовшки, щільна, рівноциліндрична або злегка звужена донизу. Поверхня біла, гладка або злегка зморшкувата. Кільця і вольви немає — важлива ознака безпеки.

М'якуш білий, у молодих пружний, у старих ватний. Характерна риса: на розрізі і при пошкодженні поступово сіріє, інколи аж до чорного. Це не ознака отруйності, а діагностична риса виду. Сухий гриб має сіро-коричневий м'якуш.

М'якоть щільна, біла, хрустка, легко кришиться — так звана «сироїжкова» крихкість. При пошкодженні не змінює кольору, не виділяє молочного соку. Смак м'який, горіховий, без гіркоти — одна з небагатьох сироїжок, що можна їсти сирими без небезпеки.

Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак м'який, прісний — це важлива діагностична ознака їстівності сироїжок.

Запах ненав'язливий, приємний, слабко горіховий. Не містить різких або неприємних ноток, що характерні для деяких отруйних сироїжок. При готуванні аромат посилюється, набуваючи теплих лісових нот.