Дощовик грушеподібний чи Дощовик луговий

Плодове тіло грушоподібне або обернено-яйцеподібне, 2-5 см заввишки, 1,5-3,5 см шириною у верхній частині. Верхня (фертильна) частина — округла голівка; нижня (стерильна) — звужена «ніжка-стебло» 1-2 см. Колір: молоді — білий, кремовий, з віком — жовтувато-коричневий до бурого. Поверхня вкрита дрібними бородавками і лусочками, які з часом стираються. У зрілих верхня частина вмирає, відкривається оливкова спорова маса.

Справжньої шапки немає. Плодове тіло приплюснуто-кулясте чи у вигляді перевернутої грушки, заввишки й завширшки від 2 до 4 сантиметрів, з помітно звуженою несправжньою ніжкою-основою. Поверхня біла чи кремова, вкрита дрібними борошнистими лусочками й шипиками, що з віком стираються, лишаючи гладшу буру оболонку. У зрілості на верхівці утворюється отвір, крізь який висипаються спори.

Гіменофор внутрішній (gleba). Молода глеба біла, щільна, однорідна. З віком жовтіє, зеленіє, перетворюється у темно-оливкову порошкоподібну спорову масу. Споровий порошок темно-оливково-коричневий.

Гіменофора у звичному розумінні немає. Спори дозрівають усередині замкнутого плодового тіла (глеби). У молодих грибів внутрішня маса чисто-біла й щільна, з дозріванням вона жовтіє, буріє й перетворюється на порохнисту оливково-буру спорову масу. Усередині є тонка перетинка, що відділяє спорову частину від стерильної основи. Споровий порошок оливково-бурий.

Окремої ніжки нема — плодове тіло цільне. Нижня стерильна частина — це «ніжка-стебло», 1-2 см заввишки, біла, з лусочками, переходить у білуваті ризоморфи (тяжі міцелію), якими гриб прикріплений до деревини.

Справжньої ніжки немає; нижня частина плодового тіла звужена в коротку стерильну несправжню ніжку-основу, що лишається й після висипання спор. Вона губчаста, білувата, з віком буріє. Через цю звужену основу гриб і нагадує дзиґу чи грушку, перевернуту вузьким кінцем донизу.

м'якуш у молодих білий, однорідний, м'який, з ніжним смаком. З віком жовтіє, зеленіє, перетворюється у спорову масу. Перевірка перед готуванням: розріз показує однорідний білий — годиться; будь-який інший колір — викидати.

М'якоть (глеба) у молодих грибів чисто-біла, однорідна, пружна, мов щільний сир, без жодних зачатків пластинок. Саме в такому стані гриб їстівний. На зрізі вона повинна бути рівномірно-білою; найменше пожовтіння чи побуріння свідчить, що гриб дозрів і вже неїстівний. Смак молодої м'якоті м'який, приємний.

Слабкий приємний грибний запах. Смак м'який, з тонким горіховим відтінком.

Запах слабкий, приємний, грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають за білим грушоподібним плодовим тілом із дрібними шипиками, ростом на луках та однорідно-білою м'якоттю всередині замолоду.