Клітоцибе келиховидний чи Лисичка горбата

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає лійкоподібною або келихоподібною, з вгнутим центром і тонким хвилястим краєм. Колір сіро-коричневий, шоколадно-сірий, у вологу погоду темніший, у суху — світліший (гігрофанна). Поверхня гладенька, у молодого — шовковисто-блискуча, у старого — матова, з ледь видимими радіальними прожилками.

Шапка лисички горбатої невелика — від 2 до 5 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона опукла, з віком стає лійкоподібно-вгнутою, проте в центрі майже завжди зберігає помітний гострий горбок (умбон), якому гриб і завдячує назвою. Поверхня тонко-волокниста, суха, матова. Забарвлення сіре, сіро-буре чи попелясто-коричневе, у центрі нерідко темніше.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, сильно низхідні по ніжці (характерна ознака). Колір сірувато-білий до кремового, з віком — світло-коричневий. Споровий порошок білий.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки білі чи сірувато-білі, вузькі, дуже часті, помітно спускаються по ніжці (низхідні) та характерно вилчасто-розгалужені (роздвоюються), що нагадує жилки лисичок. При пошкодженні й з віком вони можуть набувати червонувато-рожевих плям. Споровий порошок білий. Вилчасті низхідні пластинки — ключова ознака виду.

Ніжка 3-8 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, тонка, циліндрична або донизу злегка потовщена. Колір сіро-коричневий, схожий на тон шапки, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця. М'якуш ніжки порожнистий у старого гриба.

Ніжка тонка, циліндрична, заввишки від 3 до 8 сантиметрів, сірувата чи світло-бура, у тон шапки або трохи світліша, пружна, біля основи з білуватим повстистим міцелієм. Поверхня гладенька чи дрібно-волокниста. Кільця та вольви немає. На зрізі ніжка теж може злегка червоніти.

М'якуш тонкий, водянистий, сіруватий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Без вираженого смаку і аромату.

М'якоть тонка, пружна, білувата чи сірувата, на зрізі та при пошкодженні повільно набуває червонувато-рожевого відтінку. Смак м'який, без гіркоти. Через тонку консистенцію гриб радше доповнює кошик; для столу обирають молоді міцні екземпляри.

Слабкий грибний, нейтральний, без виразних нот. Смак м'який. У старих грибів — кислуватий, неприємний.

Запах слабкий, приємний чи майже невловимий, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на сіру горбкувату шапку, вилчасто-розгалужені низхідні пластинки, що червоніють, та ріст серед моху зозулиного льону.