Клітоцибе келиховиднийPseudoclitocybe cyathiformis
Також відомий як: грузлик бокалоподібний, Клітоцибе бокалоподібний
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Жовт. — Груд.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Без запаху
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Жовт. — Груд.
Активні місяці: Жовтень, Листопад, Грудень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Темно-коричневий, Сірий
- Форма шапки: Воронкоподібна
- Запах: Без запаху
Опис
Клітоцибе бокалоподібний (Pseudoclitocybe cyathiformis) — один з небагатьох помітних грибів пізньої осені і початку зими. Коли більшість лісових мешканців уже відплодоносила, він продовжує з'являтися серед опалого листя і моху аж до перших стійких морозів. Виразна лійкоподібна або келихоподібна шапка темно-сіро-коричневого кольору на тонкій ніжці — як мініатюрна піалочка для лісових чарівників. Колір може здатися похмурим, але рівно тон-у-тон з осіннім лісом, тому гриб часто непомітний.
Це їстівний гриб без особливих кулінарних амбіцій — м'якуш тонкий, ламкий, без вираженого смаку, аромат слабкий. Підходить для смажіння з іншими грибами, додавання у супи і соуси як другорядний інгредієнт. Цінність переважно сезонна — це один з небагатьох свіжих лісових грибів кінця жовтня — листопада, коли вибір невеликий. Збирати тільки молоді з щільним м'якушем; старі екземпляри роз'їжджаються в кашу при приготуванні.
В Україні поширений у листяних і мішаних лісах — переважно з дубом, буком, грабом, березою. Сапротроф на гниючій деревині і лісовому підстилі. Любить узлісся, схили лісових ярів, ділянки з товстим шаром опалого листя. Сезон жовтень-грудень, рідко до січня — один з найпізніших лісових грибів. Часто росте групами по 5-20 плодових тіл, іноді кільцями.
Шапка
Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає лійкоподібною або келихоподібною, з вгнутим центром і тонким хвилястим краєм. Колір сіро-коричневий, шоколадно-сірий, у вологу погоду темніший, у суху — світліший (гігрофанна). Поверхня гладенька, у молодого — шовковисто-блискуча, у старого — матова, з ледь видимими радіальними прожилками.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, сильно низхідні по ніжці (характерна ознака). Колір сірувато-білий до кремового, з віком — світло-коричневий. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 3-8 см заввишки, 0,5-1,2 см у товщину, тонка, циліндрична або донизу злегка потовщена. Колір сіро-коричневий, схожий на тон шапки, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця. М'якуш ніжки порожнистий у старого гриба.
М'якоть
М'якуш тонкий, водянистий, сіруватий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Без вираженого смаку і аромату.
Запах
Слабкий грибний, нейтральний, без виразних нот. Смак м'який. У старих грибів — кислуватий, неприємний.
›Наукові синоніми (5)
Pseudoclitocybe cyathiformis (Bull.) Singer, Agaricus cyathiformis Bull., Clitocybe cyathiformis (Bull.) P. Kumm., Clitocybe cyathiformis, Pseudoclitocybe cyathiformis
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Лисичка горбата
Cantharellula umbonata
Лисичка сіра
Cantharellus cinereus
Часті запитання
Чи безпечно його їсти?
Так, їстівний. Але це не той гриб, заради якого варто йти у ліс — кулінарна цінність невелика. Брати тільки молоді з щільним м'якушем; старі екземпляри водянисті і безсмачні. Двійників серед отруйних грибів практично немає, але дрібні Clitocybe з мускарином (C. rivulosa, C. dealbata) трапляються — тому перевіряйте ознаки: лійкоподібна форма, низхідні пластинки, сіро-коричневий тон.
Як його правильно готувати?
Очистити, нарізати. Можна одразу смажити 10-15 хв або тушкувати з іншими грибами. У супах — додавати наприкінці варіння, щоб не розварились на кашу. У маринуванні і сушінні поступається кращим видам — не варто витрачати зусиль.
Чому варто брати тільки молоді гриби?
Тонкий м'якуш швидко стає водянистим, кислуватим і неприємно тхнущим. Молодий клітоцибе бокалоподібний дає прийнятну сковорідку, старий — кашу зі стічним запахом. Орієнтир: щільність шапки (тверда — годиться, в'яла — не варто), цілісність пластинок (не розламані), відсутність плям.
Де його шукати?
У листяних і мішаних лісах — під дубом, буком, грабом, березою. Любить узлісся, схили лісових ярів, ділянки з товстим шаром опалого листя, мохові плями. Часто росте на гниючих гілках, прихованих під листям. У молодих посадках і соснових борах — рідше.
У яких регіонах України трапляється?
По всій лісовій зоні — Карпати, Прикарпаття, Полісся, всі три лісостепові смуги. У степу — у байрачних лісах. Загалом поширений, особливо у дубових і букових лісах.
Коли його шукати?
Жовтень — грудень, з піком у листопаді. Один з найпізніших лісових грибів — плодоносить аж до перших стійких морозів. У теплий грудень можна знаходити серед напівопалого листя. У літню спеку не плодоносить.
З чим його плутають?
З Lepista nuda (рядівка фіолетова) — теж пізнім осіннім грибом, але та має фіолетовий відтінок шапки і ніжки. З Clitocybe nebularis (говорушка димчаста) — теж сіра з низхідними пластинками, але значно більша (10-20 см) і з борошнистим запахом. З небезпечнішого: Clitocybe rivulosa і C. dealbata — білуваті отруйні види з мускарином, без сіро-коричневого тону. Ключова відмінність наша: лійкоподібна форма + темно-сіро-коричневий колір + пізнє плодоношення.
Чи варто брати у ліс початківцю?
Так, відносно безпечний для досвіду — рід Pseudoclitocybe не містить смертельно отруйних видів, а сіро-коричневий лійкоподібний гриб у жовтні-грудні з низхідними пластинками — характерна знахідка. Але не для першої вилазки: спочатку добре вивчити збір на впізнаваних видах (білий гриб, лисичка, опеньок), потім додавати в репертуар такі більш скромні види.
Клітоцибе келиховидний їстівний чи отруйний?
Клітоцибе келиховидний: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у клітоцибе келиховидного?
Яка ніжка у клітоцибе келиховидного?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine