Печериця лісова чи Печериця темно-червона

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до яйцеподібної, з часом стає опукло-плоскою. Колір бурий, темно-бурий, з виразними радіально розташованими лусочками темно-коричневого або чорно-бурого кольору. У центрі — суцільний колір, до краю — лусочки рідшають. Поверхня суха, без слизу.

Шапка печериці темно-червоної сягає від 5 до 10 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста, з віком розкривається до опуклої та плоскої. Поверхня вкрита численними притиснутими волокнистими лусочками темно-бурого, червонувато-коричневого кольору на світлішому тлі, що розходяться від темнішого центру. Луската буро-червонувата шапка — характерна ознака виду.

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні, часті. У молодого — рожево-білі, з віком стають темно-коричневими, шоколадно-чорнуватими. Споровий порошок темно-бурий.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки вільні, не приростають до ніжки, дуже часті. Колір їх із віком змінюється: у молодих грибів вони блідо-рожеві чи сірувато-рожеві, потім темніють до шоколадно-коричневих і майже чорних. Споровий порошок темно-коричневий. Рожевіючі молоді пластинки відрізняють печерицю від білопластинкових отруйних мухоморів.

Ніжка 6-12 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, в основі трохи потовщена. Колір білий до кремового, з тонкими буруватими волокнами або лусочками нижче кільця. У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого виразне.

Ніжка циліндрична, біла, заввишки від 5 до 10 сантиметрів, з трохи потовщеною основою. У верхній частині розташоване помітне звисаюче кільце — слід від покривала. На зрізі м'якоть ніжки, як і шапки, швидко червоніє. Вольви біля основи немає — важлива відмінність від отруйних мухоморів.

М'якуш щільний, білий, на зрізі швидко і виразно червоніє до винно-червоного, особливо у нижній частині ніжки — це класична захисна риса проти Amanita. Запах приємний грибний з мигдально-анісовою ноткою.

М'якоть біла, на зрізі швидко й виразно червоніє, набуваючи кров'яно-червоного відтінку, особливо в основі ніжки, — звідси й назва. Смак м'який, приємний, без гіркоти, з легкою грибною ноткою. Яскраве почервоніння (а не пожовтіння) — корисна ознака, що відрізняє цей вид від отруйної печериці жовтошкірої.

Приємний грибний з мигдально-анісовою ноткою. Не пахне чорнилом або ліками (це би вказало на жовтошкіру печерицю).

Запах приємний, грибний, без різких нот. Якщо ж гриб пахне чорнилом чи карболкою, а м'якоть на зрізі жовтіє (а не червоніє), — це отруйна печериця жовтошкіра, і брати її не можна.