Печериця темно-луската отруйнаAgaricus placomyces
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Отруйний
- Сезон
- Черв. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Білий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Хімічний
- Перевірено
- Так ✓
ОТРУЙНИЙ
Вживання спричиняє отруєння. Не збирайте без впевненої ідентифікації.
Містить фенольні гастротоксини, аналогічні до жовтошкірої печериці (A. xanthodermus). Викликає гострий гастроентерит: нудота, повторне блювання, біль у животі, діарея через 1-6 годин після їди. Симптоми тривають 12-24 години. Не летально, але неприємно і потенційно небезпечно через дегідратацію, особливо для дітей.
Як і у жовтошкірої, частина людей (близько 50%) має генетичну толерантність і не реагує на токсини. Решта — реагує гострими симптомами. Заздалегідь не можна визначити чутливість. Канон: не вживати.
Лікування симптоматичне: промивання шлунка (у перші 2 год), активоване вугілля, інфузійна терапія при дегідратації, антиеметики. Відновлення зазвичай за 1-2 доби.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Черв. — Жовт.
Активні місяці: Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Білий, Сірий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Хімічний
Опис
Печериця темно-луската отруйна (Agaricus placomyces, у частині літератури — A. moelleri) — близький родич жовтошкірої печериці, з аналогічним токсичним механізмом, але інший за виглядом: шапка вкрита дрібними сіро-бурими або чорнувато-сірими лусочками, схожими на луску риби. Знайти її легко — у вологих листяних і мішаних лісах України, на гумусовому ґрунті, серед опалого листя.
Отруйна — як і жовтошкіра, містить фенольні гастротоксини, дає гострий гастроентерит через 1-6 годин після їди. Симптоми: нудота, повторне блювання, біль у животі, діарея. Тривалість 12-24 години, не летально, але страждають всі сильно. Як і жовтошкіра, має той самий характерний запах чорнила/фенолу і пожовтіння м'якуша у нижній частині ніжки при пошкодженні.
В Україні поширена у листяних і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Сапротроф на лісовому опаді. Сезон червень — жовтень, з піком у серпні-вересні. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл у вологих узліссях. Менш поширена, ніж жовтошкіра, але теж стабільно присутня, тож знати в обличчя — обов'язково для тих, хто збирає лісові печериці.
Шапка
Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої, з часом стає опуклою з низьким горбочком. Колір білуватий до сіруватого, з виразними радіально розташованими сіро-бурими або чорнувато-сірими дрібними лусочками — характерна риса виду (відрізнення від жовтошкірої — у тієї шапка гладка). При дотику до шапки — пожовтіння до хром-жовтого, як у жовтошкірої.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні, часті. У молодого — блідо-рожеві до сірувато-рожевих, з віком стають темно-коричневими, шоколадно-чорнуватими. Споровий порошок темно-бурий.
Ніжка
Ніжка 5-10 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, з бульбоподібною основою. Колір білий. При розрізі м'якуш у нижній частині ніжки яскраво жовтіє до хром-жовтого — як у жовтошкірої, та сама діагностична риса. У верхній частині — біле плівчасте кільце.
М'якоть
М'якуш щільний, білий, у нижній частині ніжки і у м'якуші цибулини яскраво жовтіє до хром-жовтого при пошкодженні. Запах виразний неприємний — чорнила, фенолу, аптечної мазі, креозоту.
Запах
Виразний неприємний з нотою чорнила, фенолу, аптечної мазі — як у жовтошкірої. Розкривається при розтиранні м'якуша.
›Наукові синоніми (2)
Agaricus meleagris, Agaricus praeclaresquamosus
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
.webp)
Печериця великоспорова
Agaricus crocodilinus
Печериця взута
Agaricus subperonatus
Печериця двоспорова
Agaricus bisporus
Печериця їстівна
Agaricus bitorquis
Печериця крива
Agaricus abruptibulbus
Печериця лісова гладенька
Agaricus sylvicola
Печериця лугова
Agaricus campestris
Печериця польова
Agaricus arvensis
Часті запитання
Чи можна її їсти?
Ні, отруйна. Викликає гострий гастроентерит у близько половини людей. Канон: не вживати в жодному разі.
Як відрізнити від їстівних лісових печериць?
Дві ключові ознаки. (1) Запах: пахне чорнилом, фенолом, аптечною мазиз — НЕПРИЄМНО. Їстівні лісові печериці пахнуть приємно з ноткою мигдалю або анісу. (2) Колір м'якуша на зрізі ніжки: яскраве хром-жовте забарвлення у нижній частині ніжки. У їстівних — м'якуш рожевіє, не яскравим хромом, у всій ніжці.
Чим відрізняється від жовтошкірої печериці?
Виглядом шапки. Жовтошкіра (A. xanthodermus) — гладка біла шапка, без лусочок. Темно-луската — з виразними сіро-бурими лусочками на шапці, як рибна луска. Токсичність та сама, тож кулінарне значення немає — обидві пропускаємо.
Що буде, якщо випадково з'їв?
Через 1-6 годин: нудота, блювання, біль у животі, діарея. Тривалість 12-24 год. Лікування: рясне пиття, активоване вугілля, швидка допомога при сильному блюванні або у дітей. Серйозних летальних наслідків немає, але почуття жахливе.
Де її шукати?
У листяних і мішаних лісах — на гумусовому ґрунті серед опалого листя, у вологих узліссях. Любить тінисті ділянки під буком, грабом, дубом.
У яких регіонах України трапляється?
По всій лісовій і лісостеповій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. У степу — у заплавних дібровах.
Коли її шукати?
Швидше — "коли уникати". Червень — жовтень, з піком у серпні-вересні.
З якими грибами її плутають?
З печерицею лісовою (A. silvaticus) — їстівна, теж лускоста, але м'якуш червоніє (не жовтіє) і запах приємний. З печерицею дрібнолускатою (A. squamuliferus) — їстівна, теж дрібні лусочки. Принципова відмінність — запах і реакція м'якуша. При сумнівах щодо лускатої лісової печериці — провести "тест на запах" і "тест на пожовтіння ніжки".
Печериця темно-луската отруйна їстівна чи отруйна?
Печериця темно-луската отруйна: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у печериці темно-лускатої отруйної?
Яка ніжка у печериці темно-лускатої отруйної?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine