Підберезник болотяний чи Підосичник білий

Капелюшок до 20 см (зазвичай 5–10), у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір білий, кремовий, блідо-сіро-зеленуватий, з віком може набувати охряного відтінку. Поверхня матова, у вологу погоду злегка липка. Шкірка не знімається.

Капелюшок 8–18 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний, у старих майже плоский. Колір білий, кремовий, сіруватий, з віком може набувати охряних або жовтуватих відтінків. Поверхня матова, у вологу погоду злегка липка, у суху — сухе шорсткувата. Шкірка не знімається.

Гіменофор трубчастий, вільний. Молодий — сірувато-білий, з віком темніє до сіро-коричневого. Пори дрібні, легко відділяються від м'якуша капелюшка. При натисканні злегка темніють.

Гіменофор трубчастий, вільний, з виїмкою біля ніжки. Молодий — білий, потім сірувато-кремовий, у дозрілих сірувато-коричневий. Пори дрібні, дрібно-округлі.

Ніжка до 15 см заввишки, 1–2 см завтовшки, тонша і витягнутіша, ніж у класичного підберезника. Біла, з білими або кремовими лусочками — у дозрілих грибів лусочки інколи темніші. У основі може бути блідо-зеленувата.

Ніжка масивна, 10–20 см заввишки, 3–5 см завтовшки, у молодих грибів булавоподібна, у старих циліндрична. Білий або сірувато-кремовий, покритий характерними щільними сіруватими або коричнюватими волокнистими лусочками — сірими або чорнуватими вже в молодих грибів.

М'якуш білий, у молодих грибів щільний, з віком стає дуже м'яким, ватним. На розрізі НЕ змінює кольору (або стає трохи рожевуватим в основі ніжки). При тепловій обробці сильно розм'якшується.

М'якуш білий, дуже щільний і важкий. На розрізі спочатку рожевіє, потім сіріє і чорніє, у капелюшку й верхній частині ніжки — з фіолетовим відтінком. В основі ніжки м'якуш часто синіє або стає синьо-зеленим. Текстура волокниста, м'ясиста.

Запах слабкий, приємно-грибний. Смак м'який, без гіркоти.

Запах насичено-грибний, приємний. Смак м'який, без гіркоти. Сушений гриб має сильний «земляний» аромат.