Як відрізнити іноцибе волокнистий від іноцибе Патуйяра

Шапка 3-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої, з широким горбком у центрі; з віком розгортається. Поверхня шовковисто-блискуча, з тонкими радіальними волокнами і врослими лусочками. Колір спочатку білуватий, кремовий або кольору слонової кістки; з віком і при дотику повільно червоніє — спочатку рожевіє, потім стає цегляно-карміновим або кориково-червоним. Найкраще червоніння помітно по краю шапки і у місцях механічних пошкоджень. Це — ключова діагностична ознака.

Шапка 2-7 см у діаметрі, у молодого гриба конусовидна або дзвоникувата з гострим горбком, потім розгортається, але горбок лишається. Колір жовтувато-охристий, солом'яно-жовтий, у старого гриба — світло-коричневий. Поверхня з характерним радіально-волокнистим малюнком, у зрілому стані — з глибокими радіальними тріщинами від центру до краю (звідси видова назва rimosa — "тріснутий"). Край часто потрісканий і піднятий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки досить часті, з виїмчастим прикріпленням. У молодого гриба — білувато-рожевуваті, з віком — оливково-бурі до буро-цегляних. Споровий порошок оливково-бурий або тютюнового кольору — характерний для всього роду Inocybe.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки досить часті, з виїмчастим прикріпленням до ніжки. У молодого гриба — білувато-сірі, з віком набувають оливково-бурого або тютюнового кольору. Споровий порошок оливково-бурий або тютюнового кольору — характерний для всього роду Inocybe.

Ніжка 3-10 см заввишки, 0,5-1,5 см у товщину, циліндрична або донизу злегка розширена. Колір білуватий до кремового, з рожевим або червонувато-цегляним відтінком (особливо у нижній частині). При дотику і з віком — червоніє, як і шапка. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця. м'якуш ніжки щільний.

Ніжка 3-8 см заввишки, 0,4-1 см у товщину, циліндрична, рівна або злегка потовщена донизу. Колір білуватий до жовтуватого, у верхній частині світліший. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця. м'якуш ніжки щільний, у старого гриба — порожнистий.

м'якуш товстий, білий; на зрізі повільно червоніє (через 10-30 хвилин), особливо у нижній частині ніжки. Це — найнадійніша діагностична ознака для відрізнення від печериць, у яких м'якуш або не змінює кольору, або жовтіє. Аромат і смак свіжого м'якуша приємні, фруктово-солодкуваті — і саме це додає підступності.

м'якуш тонкий, білуватий до жовтуватого, на зрізі кольору не змінює.

солодко-фруктовий, з нотами стиглих груш або яблук — нетиповий для роду Inocybe, які зазвичай мають сперматичний або затхлий запах. Цей привабливий аромат + червоніюча біла шапка + сезон, коли збирають їстівні білі гриби — ідеальна пастка для збирача-початківця. ніколи не покладайтесь на запах при ідентифікації цього виду.

характерний сперматичний або огіркий-затхлий — типовий для всього роду Inocybe. Це важлива діагностична ознака: якщо невідомий коричнюватий гриб має такий неприємний запах — викидайте без вагань. У ряді джерел запах описують як «несвіже борошно». Смак м'який або несильно гіркуватий — НЕ покладайтесь на смак.